клики ринку. Для них характерними проблемами стали відтік персоналу і зниження доходів. Подальші перспективи ринку залежать від кроків законодавців. Якщо все залишити на своїх місцях, то концентрація ринку аудиту посилюватиметься, при тому, що кількість малих фірм буде скорочуватися.
Фахівців у сфері аудиту в Казахстані досить багато - на сьогодні видано більше п'яти тисяч сертифікатів аудитора. Всього, за орієнтовними оцінками, в галузі працює більше семи тисяч фахівців. Оцінити частку тих з них, які не пройшли сертифікацію досить складно, оскільки не всі з сертифікованих аудиторів займаються професійною діяльністю.
Нормативи і стандарти аудиторської діяльності, відповідно до Закону Про аудиторську діяльність raquo ;, визначаються Аудиторською палатою Казахстану (АПК) - органу, що відповідає за розробку і контроль методології аудиту в Казахстані. До 2003 року в нашій країні діяли національні стандарти аудиту, а із квітня 2003 року рішенням АПК були введені в дію міжнародні стандарти аудиту та етики. У порівнянні з діючими раніше, нові більш місткі, гнучкі, деталізовані і сучасні. Вони регулюють цілий спектр питань - від взаємин аудиторів, аудиторів і клієнтів, до оформлення аудиторського висновку і створення вибірки для достовірної оцінки фінансової звітності. Використання міжнародних стандартів у ідеалі має сприяти більш якісному наданню аудиторських послуг, і є певним досягненням. У СНД ми є першою країною, що впровадила міжнародні стандарти аудиту в повному обсязі. Застосування нових стандартів обов'язкове для всіх суб'єктів аудиторської діяльності, однак, комітет Палати аудиторів, наділений повноваженнями перевіряти, як стандарти використовуються на практиці, створений тільки цього року. За порушення стандартів Законом передбачено низку заходів, починаючи від попередження і закінчуючи чи що?? еніем сертифіката аудитора.
Основним профільним законодавчим актом для ринку аудиторських послуг є Закон Про аудиторську діяльність raquo ;. Документ був прийнятий болем дванадцяти років тому, і, природно, за цей час зазнав ряд змін. Істотними ініціативами стали поправки 2008 року, відповідно до яких, зокрема, було змінено порядок формування АПК. За час дії закону про аудит зазнав зміни і порядок сертифікації аудиторів. Одним із змін є віднесення рішенням АПУ сертифікації банківських аудиторів виключно до компетенції Національного банку Казахстану (НБК). Також було введено контроль з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового рику (ДКЦПФР) за реєстром аудиторів, які обслуговують емітентів цінних паперів, а з боку Держфінпослуг - за реєстром аудиторів, які надають послуги небанківським фінансовим установам [2].
Бізнес у всіх країнах складається в протиборстві між комерційною вигодою і виконанням закону. Щоб вибрати вірний напрямок, необхідно, насамперед, точне знання стану власних справ, що неможливо без кваліфікованого і незалежного зовнішнього аудиту. Аудит, здійснюваний в якості одного з видів підприємницької діяльності - аудиторської діяльності, сприяє здійсненню всіх господарських операцій при дотриманні вимог законодавства та забезпечує раціональне використання ресурсів, попереджаючи і знижуючи ризик господарської діяльності, що переконливо підтверджує зарубіжний і наявний вітчизняний досвід.
На сьогоднішній день, при визначенні перспектив розвитку вітчизняного аудиту Казахстані необхідно орієнтуватися на приклад іноземних держав. У світовій практиці можна виділити дві різні концепції регулювання аудиторської діяльності. Перша концепція набула поширення в таких європейських країнах, як Австрія, Іспанія, Франція, ФРН та ін. У цих країнах з континентальною системою права існує переважно докладне регулювання бухгалтерського обліку та звітності, де головним користувачем звітності виступає держава, і ці особливості формують відповідну концепцію аудиту. У багатьох їх цих країн уповноважені державні органи встановлюють правила ведення аудиторської діяльності, фіксуючи їх в нормативно-правових актах, здійснюють реєстрацію аудиторів та аудиторських організацій та контроль за їх діяльністю. Країни з досить високим рівнем розвитку аудиту - Канада, Великобританія, Ірландія, США - лише приймають до уваги положення міжнародних стандартів аудиту. Аудитори низки країн, у число яких входять Австралія, Бразилія, Індія і Голландія, використовують їх для розробки національних стандартів аудиту. Країни, що не розробляють власні стандарти аудиту, такі, як Малайзія, Нігерія, Фіджі і інші, застосовують міжнародні стандарти аудиту як національних.
Друга концепція регулювання аудиторської діяльності розвинена в країнах англосаксонської системи права (США, Канада, Великобританія, Австралія та ін.). Вона передбачає орієнтацію аудиторів на задоволення потреб акціонерів, інвесторів та інших учасників підприємницької діяльності. Історично тут скл...