лючає в себе Африканський банк розвитку (АБР), Африканський фонд розвитку (АФР), Довірчий фонд Нігерії (ДФН).
Ці три інституту є самостійними юридичними особами. Два, що входять до Групи Фонду, були створені згідно з положеннями Угоди про заснування Африканського банку розвитку (1964 р.).
Цілі:
сприяння економічному розвитку та соціальному прогресу регіональних держав-членів;
фінансування інвестиційних програм і проектів;
мобілізація ресурсів шляхом організації спільного фінансування, здійснюваного Банком спільно з дво-і багатосторонніми інститутами розвитку;
сприяння веденню міжнародного діалогу та зростанню взаєморозуміння з питань розвитку, що стосуються Африки;
заохочення державних і приватних інвестицій;
надання необхідної технічної допомоги у підготовці проектів розвитку.
Основні напрямки діяльності:
підготовка та проведення макро- реформ;
раціональне використання природних ресурсів та охорона навколишнього середовища;
участь жінок у процесах розвитку;
сприяння розвитку приватного сектора;
скорочення рівня заборгованості і злиднів;
економічна інтеграція та багатонаціональні проекти;
сприяння торгівлі.
Інші африканські кредитно-фінансові інститути: Східноафриканський банк розвитку (Вабром), Банк розвитку держав Центральної Африки (БДЕАС), Західноафриканський банк розвитку (Боада).
Важливу роль у процесах економічної інтеграції в Західній Європі грають валютно-кредитні і фінансові інститути, створені в рамках Європейського економічного співтовариства (нині Європейського союзу).
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) був заснований у відповідності з Римським договором в 1958 р ЄІБ надає довгострокові кредити і гарантії компаніям, державним органам і фінансовим інститутам для фінансування переважно інфраструктурних об'єктів в менш розвинених регіонах ЄС.
Діяльність цього банку, спочатку охоплює тільки учасників ЄС, в подальшому поширилася і на інші європейські держави, а також розвиваються, зокрема, на країни, які підписали Ломейські конвенції.
Європейський фонд розвитку (ЄФР) (з 1958 р) надає в основному субсидії та пільгові довгострокові кредити під низькі відсотки країнам, що розвиваються, асоційованим з ЄС.
Європейський фонд орієнтації і гарантування сільського господарства (ФЕОГА) був заснований в 1962 р з метою поліпшення умов для розвитку сільського господарства в країнах ЄС. Програми, здійснювані Фондом, спрямовані на модернізацію сільського господарства. З цього Фонду фермерам виплачуються різні компенсації і субсидії, зокрема, експортні.
З 1960 р приступив до операцій Європейський соціальний фонд, утворений для поліпшення можливостей зайнятості населення.
З 1975 р здійснюється діяльність Європейського фонду регіонального розвитку, створеного для кредитування програм, метою яких є поступове зменшення регіональних диспропорцій.
Європейський фонд валютного співробітництва (ЕФВС) був створений в 1973 р у зв'язку з введенням Європейської валютної системи з метою регіонального міждержавного валютного регулювання. Фонд надавав кредити країнам-членам ЄВС для погашення дефіциту платіжних балансів і розрахунків, пов'язаних з регулюванням валютного курсу. Згідно Маастрихтським угодам (1991-1993 рр.) Був перейменований в Європейський валютний інститут (ЄВІ) з 1994 р На нього було покладено завдання розробки правил і процедур, прийняття яких буде потрібно в зв'язку з очікуваним введенням єдиної валюти. У компетенції ЄВІ - також контроль за емісією банкнот в євро.
ГЛАВА II. СПІВРОБІТНИЦТВО Киргизької Республіки з важливими міжнародними фінансовими організаціями: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ефектно
. 1 Оцінка обсягів і структури запозичень КР у міжнародних фінансових організацій
Торкаючись питання зовнішнього інвестування в Киргизстані, зокрема, використання зовнішніх позик, що надаються республіці, можна сказати, що в даний час процес залучення та реалізації іноземних кредитів і грантів досяг свого піку. Це, насамперед, стосується позик, одержуваних Урядом або під його гарантію певними відомствами та підприємствами. Треба відзначити, що зовнішній борг КР як такий почав формуватися, природно, після розпаду Радянського Союзу та набуття Киргизстаном статусу незалежної і суверенної держави, яке націлене на цивілізовані методи управління, інтеграцію у світову фінансово-економічну систему.