ення ЄЕП ??є еволюційним і послідовним. Країни планують до 01.01.2015 створити Євразійський економічний союз, що являє собою вже наступний за спільним ринком етап інтеграції.
Наступний етап євразійської інтеграції - створення Євразійського економічного союзу. Таку мету позначили президенти Білорусі, Казахстану і Росії в Декларації про євразійську економічну інтеграцію від 18 листопада 2011 року. Її досягнення передбачає формування законодавчої бази якісно іншого рівня.
В даний час договірно-правову базу Митного союзу і Єдиного економічного простору становлять понад 100 міжнародних договорів, підписаних в період з 1995 по 2012 рік. З метою її систематизації глАви трьох держав доручили провести кодифікацію міжнародних договорів, складових нормативно-правову базу Митного союзу і Єдиного економічного простору, і підготувати договір про Євразійський економічний союз.
Кодифікація додасть комплексний, системний характер всім існуючим між країнами угод у галузі макроекономіки та фінансів, торгівлі та інвестицій, транспорту та енергетики, промисловості та агропромислового комплексу.
2.2 Переваги формування Єдиного економічного простору
Процес інтеграції зазвичай починається з більшою або меншою лібералізації взаємної торгівлі, усунення обмежень у русі товарів, потім послуг, капіталів. І поступово при відповідних умовах і зацікавленості країн-партнерів веде до єдиного економічного, правового, інформаційного простору в рамках регіону [13, с. 377].
До основоположних принципів Угоди про формування ЄЕП ??можна віднести наступні:
політичний союз не передбачається;
правова база на основі норм і правил СОТ;
використання інтеграційного досвіду Європейського союзу;
поетапна інтеграція;
різношвидкісний та різнорівневий підходи;
можливість приєднання до угоди для інших країн.
Така угода передбачає гармонізацію макроекономічної політики в наступних областях: оподаткування та фіскальна політика; обмінні курси; процентні ставки; єдині правила валютного регулювання.
Формуванню регіональних інтеграційних об'єднань сприяють об'єктивні процеси економічного і політичного характеру, що діють в напрямку зближення країн, особливо географічних сусідів. Разом з тим, регіональна економічна інтеграція несе в собі як переваги, так і недоліки.
Створення єдиного ринку передбачає повністю вільний рух товарів, капіталу, робочої сили і послуг, яке забезпечується за рахунок створення сприятливих рівних умов для інвестицій, проведення єдиної конкурентної політики, встановлення загальних правил у сфері регулювання діяльності природних монополій, уніфікації практики надання субсидій, відмови від антидемпінгових та інших захисних заходів, гармонізації технічних і регулюючих стандартів і регламентів та інших нетарифних бар'єрів, спрощення трудової міграції.
Зазначені особливості формування ЄЕП ??припускають рівень економічної і торговельної інтеграції більш високий, ніж у інших порівняно успішних регіональних торгових об'єднаннях, таких як НАФТА.
Розвиток інтеграції у форматі ТС-ЄЕП свідчить про очевидні і важливих перевагах, що складаються в тому, що:
узгоджена митно-тарифна політика і застосування заходів нетарифного регулювання в Митному союзі відповідно до угод СОТ роблять процес як внутрисоюзного, так і зовнішньоторговельного регулювання більш передбачуваним і збалансованим;
при розробці нормативно-правової бази ТС-ЄЕП основою являлися міжнародні норми, закладені в угодах СОТ, а також краща практика країн - учасниць даного міжнародної угоди, що робить більш інтегрованим союз «трьох» в міжнародний економічний простір ;
при відсутності митних тарифів у торгівлі між країнами МС, з одного боку, поліпшуються умови конкуренції для суб'єктів господарювання кожної з держав ТЗ в порівнянні з третіми країнами, з іншого боку, посилюється змагальний дух, здорова конкуренція в кожному державі ЄЕП за створення більш ефективного ділового клімату, привабливих умов для інвестицій.
Нові можливості для економік України, Росії, Казахстану та Білорусі відкриваються у зв'язку зі звуженням в останні роки зони експортної експансії країн Заходу, які все більше орієнтовані один на одного. Наприклад, частка експорту з одних розвитих країн в інші в їх загальному обсязі зросла з 38% в 1953 році до 76% в 1990 році і продовжує збільшуватися.
Нарешті, інтеграція в ЄЕП, при одночасному входження до СОТ, дозволить виробникам з країн угруповання знизит...