еньшевика Є.П. Гегечкорі.
Проблема більшовизму і масонства до кінця не вивчена. Петербурзькі масони хотіли залучити в В«літературну ложуВ» Потресова, В«але до нього не знайшли ніяких підходівВ». З джерел видно, що найбільш змістовна листування Скворцова-Степанова з Леніним з приводу нарад представників ліберальних і соціалістичних партій, скликаних навесні 1914 року в Москві за ініціативою прогрессиста Коновалова. Передбачалося розробити план, щоб запобігти В«державний переворотВ» зверху, і змусити уряд здійснити обіцянку маніфесту 17 жовтня - завдання, рівнозначна гаслу В«захисту конституціїВ», під яким кадети і прогресисти виступили на виборах до IV Державної думи. За партійним складом учасників і характером передбачуваної діяльності наради майже нічим не відрізнялося від того московського гуртка, про який розповів Обнінський в 1908 році Плеханову і Дану. Після того, як в 1957 році в радянській пресі вперше були згадані В«КоноваловскійВ» наради, а в 1959 році Ленінська листування - Меньшиков-емігрант Г.Я. Аронсон оцінив нараду як В«акцію масонівВ» і вказав, що В«серед більшовиків, як і серед соціалістів інших розмов, були масониВ». А в 1972 році В.І. Старцев зауважив, що, скликаючи наради, Коновалов керувався директивою керівного органу масонської організації, але ніяких фактів на підтвердження цього не привів 81 .
Про участь у російських масонських ложах деяких більшовиків є ряд свідчень: масонів І. Н. Майнова, В. А. Оболенського, Кускова, Некрасова, Гальперна. Запис у щоденнику Мельгунова щодо більшовиків-масонів датована 26 квітня 1915 82 .
Люди, що оберталися в ложах в той час, характеризували відносини в них: організація не мала програми, члени її зберігали свободу дій, від них не вимагали підпорядкування, не давали їм директив 83 . Це означає, що масони, котрі входили в ті чи інші партії, як і раніше усвідомлювали себе насамперед кадетами або меншовиками, а так само потім масонами; пріоритетними були масонські узи, а партійні рішення і партійна дисципліна. Навіть якби, як повідомляв згодом Некрасов, масони дійсно давали зобов'язання ставити В«директиви масонстваВ» вище партійних, здійснити цей принцип на ділі не вдавалося 84 .
2.4 Нові поняття в масонстві
Знайомлячись з масонством, неможливо не звернути уваги на його особливості: організаційна структура, термінологія, символіка, ритуали. У кожної ложі були свої відмітні знаки. Але поняття В«пригашенимВ» і В«радірованіеВ» у всіх ложах розумілося однаково 85 .
В«пригашенимВ» або В«усиплянняВ» - це рішення, в силу якого ложа або окрема її частина залишається в масонській організації, але без права на будь яку в ній діяльність (участь у засіданнях, зборах). Таке рішення може бути прийнято вищестоящої ложею за порушення нею правил або у разі її бездіяльності. Цей захід приймається і до окремих членів ложі. Ложа може сама клопотати про В«усиплянняВ» і кожен член має на це право. Так само і навпаки: клопотатися про відновлення в певну ложу. Це була не настільки сувора міра. p align="justify"> Наприклад: в 1909 році ложі Великого Сходу Франції В»булиВ« приспані В»за рішенням російського керівництва. У 1917 році В«приспаніВ» повернулися в ложу. p align="justify"> В«РадіаціяВ» означала довічне виключення з масонства керівництвом ложі її члена за грубе порушення ним масонських принципів, а також за тривалу несплату членських внесків. Але і цей захід не була суворою. У багатьох випадках вона скасовувалася. p align="justify"> Ще одне поняття масонства - В«регулярністьВ» 86 . До окремому члену, воно означає, що він був присвячений в таємниці В«королівського мистецтваВ» в В«регулярноїВ» ложі і не був з неї В«радируватиВ» або В«приспанийВ». Ложа вважається В«регулярноїВ», якщо документ про своє підставі отримала від В«Великого СходуВ» або В«Великої ЛожіВ» будь-якої країни.
Існувало ще поняття В«подвійне членствоВ» 87 , але воно швидше належало компартіям, ніж масонам. Рішенням IV конгресу Комуністичного Інтернаціоналу від 2 грудня 1922 було заборонено В«подвійне членствоВ». Ідея цього рішення зводиться до питання про взаємини між робітником і дрібнобуржуазним рухом. Опублікування цього рішення, за словами Г.Є. Зінов'єва, було визнано незручним. Тому широкі кола комуністів про це нічого не знали.
Все сказане стосується домінуючого в російській масонстві 1907 - 1917 прогресивного...