Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Вплив обмінних взаємодій на ймовірність дезактивації триплетних молекул акцепторів

Реферат Вплив обмінних взаємодій на ймовірність дезактивації триплетних молекул акцепторів





14,0

13,0

12,3

11,1

10,3

Відносне зміна константи

2,6

3,4

4,3

6,2

8,0


Як видно з таблиці 3.3, присутність бензофенону в сфері обмінних взаємодій аценафтена збільшує константу швидкості випромінювальної дезактивації триплетних молекул останнього в кілька разів. Як і у випадку з нафталіном, це збільшення тим більше, чим менше середня відстань між молекулами компонент донорно-акцепторної суміші. Однак при однаковому середній відстані між молекулами для пари бензофенон-нафталін і бензофенон-аценафтена в останньому випадку константа швидкості випромінювального переходу збільшується в більше число разів.

Щоб встановити характер зміни від міжмолекулярної відстані в донорно-акцепторної парі бензофенон-аценафтена був побудований графік залежності відносного приросту константи швидкості від відстані між молекулами компонентів у розчині (малюнок 3.2).

В 

Рис. 3.2. Залежність відносного приросту константи швидкості випромінювальної дезактивації триплетних молекул аценафтена від середньої відстані між молекулами компонент донорно-акцепторної суміші в толуолі при 77К.


На графіку по осі абсцис відкладено середня відстань між молекулами бензофенону та аценафтена в склоподібного толуолі при 77 К, а по осі ординат натуральний логарифм відношення приросту значення константи швидкості випромінювальної дезактивації триплетних молекул аценафтена у присутності молекул бензофенону до її значенням у відсутність молекул донора в розчині. Такий вибір системи координат обумовлений припущенням, що очікувана залежність константи швидкості випромінювальної дезактивації триплетних молекул акцептора від середньої відстані R описується рівнянням (3.2). Дійсно, як видно з малюнка 3.2, експериментальні точки добре вкладаються на експоненту (суцільна лінія), рівняння якої має вигляд (3.2).

Тому для аценафтена можна переписати (3.2)

. (3.2а)

Як і для нафталіну константа для аценафтена дорівнює максимальному зміни величини при. Графічно, шляхом екстраполяції графіка представленого на малюнку 3.2 для аценафтена, коли донором є бензофенон, було отримано її значення рівне. Ця величина в межах помилки вимірювання так ж збігається з величиною. Тут, як і у випадку з нафталіном, константа швидкості випромінювальної дезактивації триплетних молекул бензофенону, за відсутності молекул акцептора в розчині. Таким чином і в даному випадку величина визначається виразом

. (3.3а)

На підставі цих експериментальних результатів можна вираз (3.4) переписати для аценафтена

. (3.4а)

ВеличинаВ  в (3.4) і (3.4а) характеризує швидкість збільшення із зменшенням середнього міжмолекулярної відстані між компонентами донорно-акцепторної суміші. Її значення, певні з графіків рис. 3.1 і рис. 3.2 для нафталіну і аценафтена відповідно рівні = 3,80 нм -1 і = 3,65 нм -1 .

Якщо відома величина, то значення для молекул акцептора, за відсутності донора можна обчислити, визначивши експериментально ставлення і знаючи константу швидкості випромінювального переходу для молекул донора. Дійсно, розділивши обидві частини рівняння (3.4) на маємо

. (3.5)

Тут - константа швидкості випромінювального переходу в акцепторе, а - в донорі.

З (3.5) отримуємо

. (3.6)

Як видно з (3.5), при одному і тому ж середній відстані між компонентами донорно-акцепторної суміші, відносна зміна константи швидкості випромінювальної дезактивації триплетних молекул акцептора тим більше, чим менше її абсолютне значення в відсутність донора в розчині.

Нижче у таблиці наведені значення констант швидкостей випромінювальної дезактивації триплетних молекул нафталіну і аценафтена, за відсутності донора, розраховані за формулою (3.6).

Як видно з таблиці 3.4 значення для нафталіну з точністю до збігається з її літературним значенням рівним. Для аценафтена розкид значень розрахованих за формулою (3.6) трохи більше, ніж для нафталіну і відрізняється від значення певного за методикою описаної вище, з використанням формули (2.4) не більше ніж на 20%.






Таблиця 3.4

Значення константи для нафталіну і аценафтена розраховані за формулою (3.6).


R, Г…

10,3

11,1

12,3

14,0

Нафталін

В 

0,017

0,017

0,016

0,015

аценафтена

В 

0,009

0,0018

0,0019

<...


Назад | сторінка 17 з 23 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Про нанотехнології. Середня довжина вільного пробігу молекул
  • Реферат на тему: Сіметрія молекул
  • Реферат на тему: Геометрія молекул
  • Реферат на тему: Квантовомеханічні розрахунки молекул з використанням програмного комплексу ...
  • Реферат на тему: Фізика атомів і молекул