Вибір оптимальної схеми розділу залежить від багатьох факторів. Наприклад, схеми прямого розділу продукції без стягування прибуткового податку можуть виявитися неудобньм для іноземних інвесторів, так як породжують проблеми, пов'язані з можливістю фактично подвійного оподаткування їх доходів. Один раз на непрямій формі доходи інвестора зменшуються в приймаючій країні за рахунок зменшення його частки продукції. Другий раз його доходи можуть бути обкладені податком у тій країні, де інвестор зареєстрований як платник податків, зобов'язаний сплачувати прибутковий податок або за місцем діяльності, або за місцем реєстрації.
Досвід реалізації російського Федерального закону "Про угоди про розподіл продукції" показує, що формування правової бази УРП на основі тільки "індонезійської моделіВ» не дозволяє врахувати все різноманіття економіко-географічних, гірничо-геологічних, соціально-економічних умов, в яких доводиться здійснювати проекти на умовах УРП. Очевидно, що угоди за новими родовищам шельфу Сахаліну або Баренцева моря будуть суттєво відрізнятися по набору умов і взаємних зобов'язань сторін від угод за старими родовищам типу Самотлора. p> Численні претензії до операторів угод з приводу витрат, які можуть бути віднесені на компенсаційну продукцію, невизначеність з історичними витратами держави за старими родовищам гальмують процес як підготовки, так і реалізації угод. Не випадково за 1997-2000 рр.. підписано всього одне Угода між Російською Федерацією і ВАТ "Нижневартовскнефтегаз" по розробці південній частині Самотлорского родовища, в той час як федеральними законами можливість укладання УРП надана стосовно до 22 крупним об'єктам.
Розуміння необхідності доповнити російську модель УПП іншими можливими схемами розділу зафіксовано Російською Федерацією в особі Уряду РФ і адміністрації Ханти-Мансійського АТ при підписанні УРП щодо Самотлоре в кінці 1999 м. У тексті угоди міститься положення, згідно з яким "держава спільно з інвестором протягом двох років проводить роботу по підготовці необхідних законодавчих і нормативних актів для переходу на розділ продукції повністю в натуральному вираженні (нафтою) із заміною сплати всіх податків передачею державі належної йому частки продукції ".
У зв'язку з цим у травні 2000 р. у Державну Думу внесений законопроект, що передбачає доповнення Федерального закону "Про угоди про розподіл продукції" новою схемою "Прямого" розділу продукції без справляння будь-яких податків і платежів. Мабуть, всім учасникам обговорення законопроекту ясно, що доповнення діючої моделі УПП "прямим" розділом не тільки доцільно, а й досить давно назріло.
Законопроект викликав бурхливу дискусію щодо правової сутності дій інвестора щодо передачу державі належної йому частки продукції, а також з приводу правової кваліфікації самої цієї частки. У першій своїй редакції згаданий законопроект визначав частку продукції, передану державі, як "єдиний податок ". Це нововведення у разі й...