, так як Росія сподівається на: 1) часткове списання, 2) зниження відсотків, 3) збільшення періоду платежів. МВФ заплатити доведеться, але цілком ймовірно фонд сам собі заплатить з нових кредитів, а що стосується євробондів, то Росія зобов'язується регулярно виплачувати по власних облігаціях, випущених після 1996р. на загальну суму 16 млрд. дол
Табл. 3.1. Платежі по зовнішнім боргом РФ (млрд. руб.)
1992
1993
1994
1995
1996
1997
Графік погашення
16,7
21,1
20,2
19,8
18,7
13,6
Перенесення та прострочення
14,1
17,2
15,6
13,1
11,0
6,1
Фактичні виплати
2,6
3,9
4,6
6,7
7,7
7,5
3.1. Плюси і мінуси реструктуризації ринкових запозичень.
Після кризи в Латинській Америці, сек'юритизації банківських боргів (перетворення його в облігації), інвестиції в країни, що розвиваються стали залучатися в основному через міжнародний ринок ЦП. Вважалося, що таким чином кошти будуть розміщуватися більш ефективно, оскільки ринки реалістичніше оцінюють ризики, ніж чим приймаючі кредитні рішення чиновники великих банків. Більше того, оскільки бондами володіє різношерста компанія фінансових організацій та інститутів, фондів і приватних інвесторів, то при дефолті одного з емітентів удор по фінансовій системі буде менш чутливим. Хоча фінансова криза 1998р. сильно вдарив по репутації облігаційного ринку. Майже до самого краху російські облігації котирувалися занадто дорого (за словами фін. Консультантів компанії "Татнафта"), оскільки інвестори ганяючись за високими відсотками накрутили ціни несоразмеренно низькому кредитному рейтингу РФ, а суб'єкти федерації і російські приватні компанії навипускали занадто великий обсяг зобов'язань які дуже жваво були розкуплені на світовому фондовому ринку.
На даний момент МВФ, Світовий банк, міністерство фінансів США відкрито підтримують градацію боргів на хороші і погані. І якщо Росія не здатна платити за всіма своїми боргами, то нехай хоча б платить за євробондами. В результаті чого уряд РФ планує повернутис...
