рою героїв: В«There was a crowd of kids watching the car, and the square was hot, and the trees were green, and the flags hung on their stuffs, and it was good to get out of the sun and under the shade of the trees that run all the way around the square В».
Таким чином, Хемінгуею вдається висловити найтонші переживання героїв, їх стан не шляхом докладного опису цих переживань, а майстерним добором прийме, чорт або своєрідним побудовою фрази.
З портретної і мовної характеристики, з діалогів і яскравих, точних деталей, з фіксації В«нічних думокВ» ми відтворюємо образи В«загубленихВ» - Джейка, Брет, Майкла і Білла. Вони не визнають будь-яких соціальних та етичних норм буржуазного суспільства, так як у житті немає реальних основ для їх існування. Вони не керуються досвідом, отриманим в буржуазному суспільстві. В«ЗагубленіВ» здатні на дружбу і любов, вони чесні і порядні. Їхні взаємини - своєрідний протест проти традиційних буржуазних форм вираження дружби, любові і чесності. p align="justify"> Тонкими зауваженнями, іноді якоїсь однієї деталлю, простим переказом події автор підкреслює найкращі якості своїх героїв, їм самим часом непомітні.
У В«загубленихВ» свій кодекс поведінки: бути стриманими, що не набридати оточуючим своїми бідами, дружньо і щиро ставитися один до одного. Заперечуючи мораль в загальноприйнятому сенсі слова, В«втраченіВ» засуджують непорядність поведінки. Так, поведінка Майкла у сварці з Коном викликає несхвалення Білла і Джейка. Джейк зізнається собі: В«I wished he wouldn't do it though, because afterward it made me disgusted at myself. That was morality; things that made you disgusted afterward В». А збентеження самого Майкла несподівано проступає в його питанні через деякий час після сварки: В«How should I meet Cohn?В». p align="justify"> У психологічному плані В«втрачене поколінняВ» - покоління не безнадійна, хоча і не здатне протиставити навколишньому світу нічого, окрім свого самотнього мужності і прагнення жити за власними законами.
У романі немає апології напівбогемного життя, яку ведуть герої. Друзі зневажають лицемірну етику, але сповнені іронії і по відношенню до себе. Пісенька Білла про В«іронії і жалостіВ» стає начебто внутрішнім лейтмотивом 2-й і 3-ї книг роману. p align="justify"> Прихована насмішка чується в словах Джейка В«we were all friends togetherВ» після сварки Майкла і Кона. Іронічно звучить по відношенню до себе і до нареченого зауваження Брет, коли Майкл спокійно міркує про достоїнства її колишніх коханців, а Брет глузливо підтримує: В«Damned good chaps. It's all rot to talk about it. Michael and I understand each other В». p align="justify"> Наодинці з собою Джейк іронізує з приводу своєї безпорадності створити прийнятну філософію життя: В«It seemed like a fine philosophy. In five years it will seem just as silly as all the fine philosophies I've had В». p align="justify"> Відтін...
