зібрав у Мінську около 12 тисяч війська. Велику ролю зіграло тут українське військо. Мазепа з 15 тисячи козаків стояв коло Слуцьким, загрожуючі лівому флангові шведів; друга частина козацького війська булу в Бересті и мала допомагаті Гроднові. Щоб Забезпечити Московщину від можливости шведського наступу, Петро покаравши посіліті укріплення Пскова й Смоленська, а такоже побудуваті суцільну укріплену лінію від Пскова до Брянськ [58, с.157-158].
Дії українського війська на Білорусі в 1706 р. Розвивайся невдало. У 1706 р. Шведська військо под Несвіжем напало на козацький ЗАГІН стародубівського полковника Миклашевський, Який при цьом БУВ убитий, альо козаки, хоч и з великими ВТРАТИ (забитих и полонених), відбілі шведський напад. Сам Карл обклавши у Ляховичах козацький ЗАГІН на чолі з переяславським полковником Мировичем. Кількатісячне московсько-українське військо на чолі з думним дворянином и бригадиром С. Неплюєвім и Д. Апостолом 19 квітня попал под Клецько у засідку и Було Розбите. После цього Мирович 1 травня 1706 р. змушеній БУВ здать.
Прихильники Карла XII вновь піднеслі голову. Навесні 1706 р. Московське військо (что Було в Гродні) відступіло до Києва. Петро гада, что Карл піде на Київ. Будівництво Нової фортеці розпочате 15 серпня 1706 р., Провадо силами українського населення и Було великим тягара для нього.
Однак Карл XII вновь повернувши на Захід и у вересні 1706 р. ввійшов у Саксонію. Тепер Августові II треба Було рятуваті свои Власні володіння. 13 жовтня 1706 р. в Альтранштадті БУВ підпісаній договір, за Яким серпня отказался от долі в антішведській коаліції, зрікся польської короною на возбудить уголовное Станіслава Лещинська и зобов язав Сплатити Швеции велику контрібуцію. Перемога московського війська на чолі з Меншіковім над шведсько корпусом генерала Мардефельд под Калішем 18 жовтня 1706 р. Вже не могла Врятувати серпня [31, с.168-171].
Отже, військова кампанія 1700-1707рр. Північної Війни стала великим тягара для України, втягненої російським урядом у боротьбу за чужі цілі та Захоплення. Українське козацьке військо трохи не щороку ходило в Далекі походи - Прибалтику, Білорусь, Литву, Польщу-й подовгу там перебувало, здебільшого Позбавлення нормальних джерел постачання й залишенню там напрізволяще. Розпорошені Українські загони НЕ Тільки підлягалі головному московському командуванню, альо часто-густо мусіли Виконувати накази місцевіх московсько начальніків, Які не знали й Не Хотіли знаті особливая українського військового влаштую й зовсім НЕ зважалі на Українські права, Звичаї та Традиції [36, с.60-61].
1.3 Криза українсько-московсько відносін та переорієнтація Івана Мазепи на Швецію
Важка війна давалася взнаки НЕ позбав козацтву, а й цілій українській людності, яка булу и посередні, и безпосередно втягнена у воєнну машину. Безкінечні Військові, особливо фортіфікаційні роботи - и на Україні (зокрема, будівництво Києво-Печерської фортеці), и далеко поза межами ее (пріміром, укріплення Прибалтики й будівництво Нової російської століці - Санкт-Петербурга) - потребувалі безліч людей, транспорту й матеріалів, з Величезне Шкоди для українського народного господарства. Звічайні ї Надзвичайні натуральні й Грошові побори з української людності на спожи московсько військовіх частин, Які перебувалі або переходили на территории Ук...