ед, посягання на його соціальний статус, честь і гідність, особисті переконання (якщо вони, зрозуміло, не носять антигромадський, протиправний характер), на його самооцінку, сформовану систему його міжособистісних відносин.
Все це, безумовно, пов'язано з правами людини і його свободами, гарантованими Конституцією РК. Тому посягання на його недоторканність, свободу, світогляд, ціннісні орієнтації, тобто на все те, що дозволяє йому бути, залишатися особистістю в суспільстві, можуть викликати моральні (душевні) страждання. Як підкреслив Верховний суд у своїй постанові від 21 червня 2001 року, під моральними стражданнями слід розуміти випробовувані почуття приниження, роздратування, пригніченості, гніву, сорому, відчаю, ущербності, стан дискомфорту, які можуть бути викликані протиправною посяганням на життя і здоров'я, як самого потерпілого, так і його близьких родичів (батьків, чоловіка, дитини, брата, сестри); незаконним позбавленням або огран?? чением волі або права вільного пересування; заподіянням шкоди здоров'ю, у тому числі, паплюжить відкриті частини тіла людини шрамами і рубцями; розкриттям сімейної, особистої або лікарської таємниці; порушенням таємниці листування, телефонних або телеграфних повідомлень; поширенням неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина; порушенням права на ім'я, на зображення; порушенням його авторських і суміжних прав і т.д. Хоча Верховний Суд не дав загального визначення страждань, з наведеного тексту випливає, що суд розкриває змісту одного з видів моральної шкоди - моральних страждань. Що ж стосується фізичних страждань, то вони пов'язані з заподіянням людині фізичного болю, мук, завжди супутніх нанесення тілесних ушкоджень, різного роду каліцтв, катувань, зараженню якою-небудь інфекцією, захворюванню, яке може бути результатом, в тому числі, і перенесених моральних страждань.
Загальна норма, що встановлює випадки, порядок і способи компенсації моральної шкоди, міститься в ст. ст. 141, 143, дев'ятсот п'ятьдесят одна тисячу дев'ятсот п'ятьдесят два ГК РК. Детальний ж регулювання цих питань передбачено нормативним постановою Верховного Суду РК від 21 червня 2001 року № 3 «Про застосування судами законодавства про відшкодування моральної шкоди». Компенсація моральної шкоди за загальним правилом допускається за наявності вини заподіювача. Разом з тим, відповідно до п. 1 статті 922, п.п. 1, 2, ст. 923, п. 3, ст. 951 ГК РК і постанови Верховного суду № 3, передбачені випадки, коли моральна шкода компенсується незалежно від наявності вини:
видання державними органами актів, що не відповідають законодавчим актам;
незаконне відчуження;
незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;
незаконне застосування як запобіжного заходу взяття під варту, домашнього арешту, підписки про невиїзд;
незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту;
незаконне поміщення в психіатричний або іншу лікувальну установу;
в інших випадках, передбачених законодавчими актами (наприклад, ст. 14 Закону «Про статус і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» при отриманні військовослужбовцям тілесних ушкоджень, незаконному пониження в посаді або військовому званні, у разі недотримання умов контракту).
Моральна шкода компенсується лише при підтвердженні факту заподіяння потерпілому моральних чи фізичних страждань. Обов'язок доведення, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, які моральні або фізичні страждання перенесені потерпілим, лежить на самому потерпілому.
Моральна шкода компенсується у випадках порушення або посягання на особисті нематеріальні блага (права) громадян. При порушенні майнових прав громадян компенсація моральної шкоди допускається лише у випадках, передбачених законом. Відповідно до п. 4 ст. 951 Цивільного кодексу РК, під майновими правами фізичних осіб, порушення яких виключає можливість компенсації моральної шкоди в грошовому вираженні, слід розуміти, зокрема: права, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном; майнові вимоги, що виникають між учасниками цивільних правовідносин (речові або зобов'язальні права, у тому числі, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання з відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю громадянина і т.п.), а також права авторів на отримання винагороди за створені ними твори або зроблені винаходи; спадкові права.
Якщо порушення майнових прав громадянина мало місце одночасно з порушенням його особистих немайнових благ і прав, то, поряд із задоволенням вимог про відшкодування заподіяної майнової шкоди, підлягає задоволенню і заявлена ??вимога про відшкодування моральної шкоди (протиправне володіння майном поте...