ації буде вибиратися залежно від того, в якому порядку було звернено стягнення на закладені майно. У разі звернення стягнення в судовому порядку - закладене майно реалізується на публічних торгах (ст.89 Федерального закону «Про виконавче провадження»).
Також закон встановлює порядок реалізації майна у поза судовому порядку: продаж на аукціоні (відкритому йди закритому) або придбання заставленого майна заставодержателем для себе або для третіх осіб із зарахуванням у рахунок покупної ціни забезпечених іпотекою вимог заставодержателя до боржника.
Способи реалізації рухомого майна в позасудовому порядку визначені в п.2 і 3. Ст.28 ФЗ «Про заставу» - а) продаж заставодержателем предмета застави на приватних відкритих або закритих торгах б) продаж заставодержателем предмета застави на приватних відкритих або закритих торгах, організованих комісіонером в) продаж предмета застави на біржі (для цінних паперів) г) прямий продаж предмета застави третій особі заставодержателем чи комісіонером д) звернення предмета застави у власність заставодержателя.
У разі встановлення поза судового порядку стягнення на предмет застави -двіжімого майна - умова про спосіб стягнення не є істотною умовою угоди про позасудовий порядок стягнення, оскільки закон містить спеціальну норму: у випадку, якщо сторони не встановили спосіб реалізації предмета застави, він підлягає продажу з приватних відкритих торгів. Однак позиція законодавця з приводу нерухомого майна настільки чітко не визначена. У зв'язку з цим, верховний суд сформулював свою позицію з даного питання наступним чином: умова про спосіб реалізації предмета застави в договорі про іпотеку, в якому міститься умова про позасудовий порядок звернення стягнення, - є суттєвим. У разі відсутність визначення способу реалізації в позасудовому порядку - звернення можливе тільки в судовому порядку з подальшою реалізацією на публічних торгах. Представляється необхідним усунути цю прогалину в законодавстві, встановивши спеціальну норму і закріпити в ній конкретні способи реалізації майна в позасудовому порядку
3.2 Припинення права власності на квартиру, обтяжену іпотекою, у зв'язку зі знесенням багатоквартирного житлового будинку
На практиці виникають ситуації, коли квартири, придбані на позикові кошти банку, знаходяться в будинках, що підлягають знесенню. Необхідно розглянути правовий аспект зазначеної проблеми. Згідно ст. 354 Цивільного Кодексу РФ у разі, якщо право власності заставодавця на майно, що є предметом іпотеки, припиняється на підставах та в порядку, що встановлені Федеральним законом, внаслідок вилучення (викупу) майна для державних або муніципальних потреб, його реквізиції або націоналізації, то заставодержателю надається інше майно або відповідне відшкодування. В даному випадку іпотека поширюється на надане замість майно або заставодержатель набуває право переважного задоволення своїх вимог із суми належного заставодавцю відшкодування.
Однак виникає питання, чи застосовні дані норми права до об'єктів нерухомого майна, що перебувають у будівлях, що підлягають знесенню? Як правило знесення таких будівель відбувається через те, що будівля визнається аварійним. Необхідно погодитися з думкою Алексєєвої, яка вважає, що в разі знесення житлового будинку про державних або муніципальних потребах ні на земельну ділянку, ні на будинок мови не йде. Видається, що знесення будинку у зв'язку з його непридатністю для проживання не повинен регулюватися в рамках норм про вилучення для державних або муніципальних. Аварійний стан будинку (житлових приміщень) є самостійною підставою для припинення прав власності на них.
У цьому зв'язку необхідно зауважити, що в Цивільного Кодексу РФ не закріплено таку підставу припинення прав власності на житлове приміщення як визнання його аварійним або підлягає знесенню. У статті 235 Цивільного Кодексу РФ таке підстава не передбачається, більше того перелік підстав є закритим. Дана стаття і глава 15 ГК потребують доповнення. Необхідно закріпити таку підставу для перетворення права власності як визнання будинку аварійним або підлягає знесенню. Також необхідно внести відповідні зміни до норми закону «Про іпотеку» і закріпити механізм зміни об'єкта іпотеки в даному випадку.
Варто відзначити, що надання власнику житлового приміщення, що знаходиться в будинку, що підлягає знесенню у зв'язку з його аварійністю нового житлового приміщення законодавством не передбачено, надання власникам грошове відшкодування є єдиним варіантом компенсації припинення права власності на це житлове приміщення.
Згідно з п. 1 ст.41 ФЗ «Про іпотеку» заставодержатель набуває переважне право на задоволення своїх вимог із суми належного заставодавцю відшкодування. Позичальник у цьому випадку може або припинити іпотеку, вип...