лень у прибутку підприємства.
В її основі лежить чітке, тверде встановлення норм витрат матеріалів, енергії, робочого часу, праці, зарплати і всіх інших витрат, пов'язаних з виготовленням будь-якої продукції або напівфабрикатів. Причому встановлені норми не можна перевиконати. Виконання їх навіть на 80% вважається успішною роботою. Перевищення норм означає, що вона була встановлена ​​помилково. p align="justify"> Приклад. Необхідно встановити норму трудовитрат на виконання певної роботи. p align="justify"> Проведемо хронометраж виконання цієї роботи п'ятьма працівниками:
-ий - 610 сек., 2-ий - 575 сек., 3-ій - 590 сек., 4-ий - 675 сек., 5-ий - 698 сек.
Відповідно до теорії Тейлора, час обробки деталі на верстаті складається з 2-х доданків: підготовчо-заключні роботи і безпосередньо робота на обладнанні.
Підготовчо-заключні роботи включають: витрати часу на налагодження обладнання, встановлення знімних пристосувань, витрати на подачу заготовок до верстата. Все це ручні операції, їх тривалість залежить від досвіду і вправності. p align="justify"> Другий доданок залежить:
швидкості роботи робочого органу обладнання;
швидкості подачі предметів праці;
якості застосовуваного знімного обладнання.
Т. тобто при встановленні норм трудовитрат необхідно врахувати кожен з факторів.
РабочіеПодготовітельние роботи, сРабота на верстаті, сІтого123038061022053705753285305590
Підсумовуємо мінімальну тривалість підготовчо-заключних робіт другого робітника (205 сек.) і тривалість роботи на верстаті третього робочого (305 сек) і отримуємо 510 сек.
Подібне нормування в умовах системи здійснюється щодо всіх витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції. У результаті розраховується стандартна (нормативна) собівартість. Для її розрахунку всі витрати, пов'язані з виготовленням продукції, попередньо класифікують за статтями витрат. p align="justify"> Алгоритм розрахунку стандартної собівартості:
. Всі операції, пов'язані з виготовленням продукції нумеруються. p align="justify">. Визначається перелік відрядних і почасових робіт, що припадають на даний виріб. p align="justify">. Витрати на почасові роботи визначаються множенням стандартного часу необхідно для виконання операції на стандартну годинну ставку. p align="justify">. стандартна вартість матеріалів розраховуються як добуток стандартної ціни на стандартний витрата (в якості стандартної ціни використовуються ринкові ціни).
. Розраховується ставка розподілу непрямих витрат. p align="justify"> Якщо на підприємстві кілька цехів та їх трудовитрати приблизно однакові для всіх виробів, що випускаються користуються загальною уніфікованої ставкою розподілу непрямих витрат. Якщо на підприємстві складна система, то використовуються цехові ставки. p align="justify"> Методи включення непрямих витрат у собівартість:
використовують ставку розподілу на кожен верстат цеху;
використовують ставки, встановлені для цеху;
використовують загальну уніфіковану ставку.
Самим точним є перший метод, але трудомісткий. Використовується там, де потрібна особлива точність в розрахунках. p align="justify"> В умовах системи стандарти розраховуються не тільки для виробничої собівартості, але і для обсягу продажів, для комерційних і адміністративних витрат, тобто для тих фактичних витрат, які впливають на дохід підприємства.
Перевагою системи є те, що при правильній її постановці потрібен менший бухгалтерський штат, тому що в рамках цієї системи облік ведеться за принципом винятків. Чим стабільніша працює підприємство і чим більше стандартизовані виробничі процеси, тим менш трудомістким стає облік і калькулювання. p align="justify"> Якщо підприємство має масове або багатосерійне виробництво, специфікація на всі матеріали для всіх деталей використовують відрядну оплату праці і стандартизацію всіх виробничих процесів, то в умовах системи В«Стандарт-костсВ» бухгалтерська робота зводиться до обліку і виявлення незначних відхилень від стандартів.
Підприємство, де виробничі операції оплачуються за відрядній формі, а всі матеріали відпускаються тільки за специфікаціями, найбільш пристосоване для практичного застосування системи В«Стандарт-костсВ».
При цьому необхідність обліку заробітної плати основних виробничих робітників втрачається, оскільки сама відрядна робота сама по собі вже стандартизована.
Процедура обліку витрат і калькулювання в цьому випадку зводиться до запису відхилень від стандартних цін на що надійшли матеріали, до визначення варто...