його адвокати.
Після відставки медіамагната з поста прем'єр-міністра президент О.Л. Скальфаро в січні 1995 р. доручив міністру фінансів у колишньому уряді Берлусконі технократу Ламберто Діні, який працював свого часу в МВФ і тому відомому в міжнародних фінансових колах, сформувати безпартійне уряд. Основною метою уряду Діні стало оздоровлення фінансової системи країни. Проте вже в жовтні в холі роботи над бюджетом майбутнього року одержимі реваншем В«Вперед, Італія!В» і Ліга Півночі поставили у парламенті питання про вотум недовіри цьому уряду. Підтримка лівих партій ненадовго врятувала уряд Діні, але в січні 1996 р. воно пішло у відставку.
Що пішли в квітні того ж року вибори з невеликим перевагою перед правоцентристської коаліцією Берлусконі виграв лівоцентристський блок В«Оливкове деревоВ», в якому домінували екс-комуністи з ДПЛ.
Засновником і лідером блоку став професор економіки Романо Проді, пов'язаний раніше з християнськими демократами, відомий не тільки в італійських, а й європейських ділових колах. Його уряд виявився більш стійким і пропрацювало 2,5 року. Однак восени 1998 р. після бурхливих парламентських дебатів по бюджету Р. Проді подав у відставку. За дорученням президента новий коаліційний лівоцентристський уряд очолив екс- комуніст (член Демократичної партії лівих сил) 49-річний Массімо Д Алема, що став першим в історії Італії колишнім комуністичним партійним функціонером, які прийшли до влади. Він очолював кабінет 18 місяців. p> Правлячій коаліції лівих (Р. Проді та М. Д 'Алема) за п'ять років діяльності (1996 - 2001) вдалося поповнити державну скарбницю на 60 млрд. дол за рахунок виручки від приватизації підприємств держсектора. Зі створенням 1 млн. робочих місць було скорочено безробіття. Реформа збройних сил ввела службу за контрактом, скасувавши військову повинність. У системі європейських економічних відносин Італія включена до групи до групи країн, що переходять на єдину валюту євро. Разом з тим велика кількість обіцянок лівих залишилося на папері. У великих містах зросла злочинність, у громадян як і раніше було відсутнє почуття особистої безпеки і зберігалася боязнь напливу іммігрантів з Албанії та колишньої Югославії. У той же час певним чином змінився клімат громадської думки країни - перестав діяти ефект операції В«Чисті рукиВ», дамоклів меч юстиції минув багатьох підприємців, в тому числі Берлусконі; був виправданий в суді Д. Андреотті, помер в еміграції Б, Краксі. Всі ці обставини вплинули на хід політичних подій навесні 2000р. Позначився поворот вправо. p> У квітні 2000 року в 15 областях з 20 відбулися часткові адміністративні вибори до місцевих органів самоврядування. Правий опозиція, незадоволена В«полукоммуністіческій режимомВ» Д 'Алема, дала бій своїм політичним супротивникам. Лідер правоцентристського В«Полюси свободиВ» (куди входить ряд партій і рухів, в першу чергу, В«Вперед, Італія!В» та Національний альянс) Берлусконі знову об'єднався з ф...