3.1 Оцінка ролі підприємництва у становленні російської економіки.
Однією з головних причин кризи радянської економіки, поряд з вичерпанням екстенсивних резервів її росту і гіпертрофією військово-промислового комплексу, є деформація головної продуктивної сили - трудящих - в силу відчуження їх від власності та економічної відповідальності, влади та інформації. Для адміністративно-командної системи характерні централізація основної частини додаткового продукту, мінімізація особистих доходів основної маси громадян, жорстка регламентація економічної поведінки, централізоване планування номенклатури, обсягу виробництва та цін, оплата за витратами, а не результатами праці. За межами екстремальних періодів, пов'язаних з війною і стихійними лихами, така система відучує працівників від ініціативи та готовності до ризику, самостійної підготовки і прийняття господарських рішень, летального зіставлення їх варіантів, прогнозування наслідків своїх дій. p> Головна особливість ринкової економіки полягає не у використанні товарно-грошових відносин (воно мало місце в рамках колишньої системи), не в відмову від планування (маркетинг змінює лише характер його суб'єктів, об'єкт і методи), не в відході від суспільного виробництва ( його найбільш дієвою формою є інформатизація, а не одержавлення майна), а в зміні форм зв'язку виробництва і споживання, переходу від вертикальних, керованих центральними до горизонтальних, безпосереднім зв'язкам виробників і споживачів за участю представляють їхні інтереси посередників, асоціацій власників, підприємців, найманих працівників , споживачів, захисників природи, національної культури тощо
Головна трудність переходу до ринкової економіки пов'язана з перебудовою економічного мислення в поведінці людей, розвитком їх економічної свободи, ініціативи, відповідальності на основі підприємництва.
Підприємництво - діяльність самостійних господарських суб'єктів (фізичних або юридичних л і й), що приймають на себе фінансовий ризик щодо використання майна, розроблення, виробництва та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, зареєстрованих у встановленому порядку.
У цьому визначенні виділяються суб'єкти підприємницької діяльності (власник або титульний власник майна, який одержав його у господарське відання, довірче (траст), або оперативне управління); його об'єкт (інвестиції, дослідження та розробка нововведень, виробництво, реалізація товарів, комерційні, інформаційні та інші послуги); мета (прибуток); та принципи організаційної діяльності (наявність відокремленого майна, матеріальна відповідальність, реєстрація в органах влади).
Законодавчі основи підприємницької діяльності встановив Цивільний кодекс Російської Федерації, Його друга частина, що вступила в силу 1марта 1996 р., встановлює механізм зашиті економічних прав підприємців, форми договорів, норми відповідальності партнерів по них (обов...