Виконання вироку.
Сідів отець Василій в камері смертніків. Всі були вражені, з Якою радістю, з яким дивовижності захопленням ВІН готувався Прийняти мученіцьку смерть, альо ще не прийшов его годину. Захисник подавши апеляцію и смертна кара булу замінена на 5 років ув язнення, что Дуже засмутіло батюшку.
Згідно его перевели в Загальну камеру, де ВІН и МАВ відбуваті покарань. Чи не зважаючі на погрозити, віруючі Полтавці не забувай свого наставника. Майже Щодня у в язниця передавалися квіти, продукти и книги. Щоб хоч якось Зменшити любов пастви до свого Пастиря, в Радянській пресі Почаїв агітаційна антицерковних пропаганда. Один з безбожніків, в минуло семінаріст Ф. О. Капельгородській, опублікував в газеті «Більшовик Полтавщини» сатиричність «акафіст», в якому ВІН вісміював отця Василія як служителя Церкви, тім самим «напророчив» Йому Майбутнього славу.
Альо ВСІ СПРОБА більшовіків опорочіті ім я святого мученика були Невдалий. ВІН користувався любов ю и повагою среди ув язнення, особливо среди кріміналу. Називаєся смороду йо «наш батюшка», «наш о. Василій" , не дозволяли Виконувати наряди, прибирати приміщення, що не ліхословілі при ньом, захищали від грубості тюремщіків и різніх мерзотніків. Це, звісно, ??не могло подобатіся керівніцтву и смороду перевели его в Харківську в язниця на холодну гору, де ВІН продовжував відбуваті покарань.
Боротьба з розкол
червня 1925 року священик Василій Зеленцов БУВ Дострокове звільненій и повернувши до своєї пастви. У тій годину на Полтавщині вінікло складенні и болісне для Церкви Явище, Яке Згідно отримай Назву «Лубенський розкол» або, як его називаєся в народі - «самосвятство». Головня ініціатором цієї течії Виступивши єпископ Феофіл (Булдовській), Який активно співпрацював з ОДПУ. Почалися жахліві часи для Церкви. Однак Завдяк отцю Васілію розкол НЕ набув широкого Поширення в єпархії. Свою діяльність пастир направивши на боротьбу з відступнікамі. З дерло ж днів перебування свого на пріході ВІН троянд ясняют СУТНІСТЬ «самосвятства" не Тільки як Явища, Яке порушує канони Церкви и спотворює СУТНІСТЬ православ я, но и Явища, Яке в руках більшовіків є одним Із ЗАСОБІВ знищення релігії.
Завдяк енергійній ДІЯЛЬНОСТІ ГОЛОВНОГО чином отця Василія, в Полтаве, раніше и рішучіше чем будь-де, почався розпад «самосвятства». Особини, Які зберіглася істіну Віру и Які увійшлі в розкол по необачності, Повертаюсь в лоно Православної Церкви, перебування в «самосвятстві» безбожніків ВТРАТИ Зміст. Залиша позбав ті фанатики-самостійники, Які Тільки у вузькій сфере «самосвятства» могли проявіті свою самостійну СУТНІСТЬ.
Активна діяльність настоятеля Троїцької церкви проти розкольніків Швидко булу помічена партійнім керівніцтвом, и 13 серпня 1925 року отець Василій вновь БУВ вікліканій на допит. Его обвінувачувалі в тому, что ВІН влаштовує в храмі Релігійні диспути и тім самим провокує населення міста. У тій же день в нього булу взята підписка про невіїзд з міста.
Однак после допиту ВІН невдовзі БУВ звільненій, и в скорому часі архієпископ Полтавський Григорій (Лісовській) постриг его в мантію, залиша Йому ім я Василій, и возвів у сан архімандріта. А 25 серпня 1925 року архієпископ Полтавський Григорій и єпископ Глухівський Дамаскін (Цедрик), Який в тій годину таємно Прибув до Полтави, хіротонісалі ...
