ьківства, побачив основу зміцнення соціального та розповсюдження ступеня споріднення.
Американський антрополог Маргарет Мід досліджувала зв'язок дитини з сім'єю та родичами; гендерні функції батьківства та материнства; значення церемоній, ритуалів, звичаїв і обрядів у процесі дорослішання; нормативний ідеал дитинства в культурі та форми відхилень від нього; заохочення і санкції, що застосовуються до дітей в різних культурах; роль спільної праці у вихованні дітей; значення мистецтва в духовному розвитку дітей.
На думку вітчизняного етнографа Ю.В. Бромлея, сім'я - система цілісна, а шлюбно-сімейні відносини - системоутворюючі елементи, поряд зі «середовищні» зв'язками (поселенські, мовними, ідеологічними та ін.)
Наприкінці ХХ в. з розвитком досліджень в галузі культури сформувався культурологічний підхід до вивчення проблеми батьківства, що спирається і інтегруючий кращі досягнення світової та вітчизняної соціогуманітарної думки з даного питання. Але разом з цим, в культурології було вироблено власне теоретичне розуміння феномена батьківства та його ролі в культурі. Багато культурологи, серед яких В.А. Раміх, Г.Г. Філіппова, В.Б. Йорданський, вважають, що людська культура в своїх глибинних підставах є матріархальною. В.А. Раміх підкреслює, що материнство відображає накопичений народом досвід, вистраждані ним цінності, норми та орієнтири. Здавна в свідомість дітей вбирається неухильне дотримання звичаїв свого народу. Притаманні культурі зразки поведінки, цінності, що регулюють, насамперед, відношення між людьми в суспільстві і сім'ї, повинні бути збережені як стійкі і прийнятні. Саме тут вона бачить зв'язок материнства з традиціями та етнічної культурою.
С.Н. Іконнікова робить акцент на взаємозв'язок культури і духовності в питаннях спадкоємності поколінь, звертаючи увагу на те, що сучасне батьківство необхідно розглядати з урахуванням традицій виховання, що склалися в ході розвитку інститутів сім'ї та шлюбу.
Аналіз літератури показав, що, незважаючи на те, проблема широко досліджується, єдиної думки щодо структури феномена батьківства не існує. Немає навіть чіткого визначення, так як даний феномен не вичерпується такими поняттями як роль, статус, почуття, мотивації, ціннісно-потребностная сфера або самооцінка.
Висновок
У ході дослідження було проведено аналіз психологічної літератури, на основі якого описана соціально-психологічна сутність материнства і батьківства, виявлено соціально-психологічні чинники та умови формування уявлень про них в історії культури і зроблений висновок: проблеми материнства досліджувалися досить повно в рамках різних теоретичних напрямків, як в закордонній, так і вітчизняній психології. Існує велика кількість досліджень ролі матері, впливу материнства на розвиток особистості жінки і дитини. Ці дослідження мають найширший спектр спрямованості: від дослідження вагітності до дослідження впливу прийняття матір'ю дитини та її емоційного ставлення на розвиток дитини. На тлі відносної вивченості материнства в літературі батьківства відводиться другорядна роль. Питання про роль батька у розвитку дитини, її вихованні та соціалізації, різні її аспекти, вивчені в меншій мірі, хоча є актуальними і практично значущими.
Можна констатувати: що материнство володіє еволюційної та соц...