Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Розробка технологічного процесу посиленого капітального ремонту безстикової колії з очищенням щебеневого баласту із застосуванням машини ЩОМ-1200 і укладанням геотекстилю

Реферат Розробка технологічного процесу посиленого капітального ремонту безстикової колії з очищенням щебеневого баласту із застосуванням машини ЩОМ-1200 і укладанням геотекстилю





я. В даний час пиловловлюючими пристроями на стаціонарних джерелах обладнані лише 1,8% вагонних депо, 4,6% локомотивних депо, 7,8% котелень. Скидання стічних вод локомотивних депо становить 20 -400 тис. м. куб. на рік, пасажирським вагонним депо - 30 -180 тис. м. куб., вантажним вагонним депо - 20 -150 Тис. м. куб. p> Специфічними для залізничного транспорту є підприємства з підготовки та просочуванні шпал, щебеневі заводи, промивально-пропарювальні станції.

П'ятнадцять шпалопросочувальних заводів Росії (ШПЗ) роблять підготовку і просочення дерев'яних шпал, що йдуть на ремонт і будівництво залізничних шляхів. Загальний річний обсяг переробляється на них деревини - близько 3 млн. м.куб. Шпали просочують антисептиком, до складу якого входять кам'яновугільне і сланцевое масла. Підготовлені шпали вміщують у просочувальний циліндр, який заповнюють під тиском антисептиком. Процес просочення триває від двох до восьми годин при температурі близько 200 В° С. Після просочення антисептик видаляється з просочувального циліндра за допомогою стиснутого повітря і вакуум-насоса. Готові шпали вивантажуються з циліндра і після охолодження відправляються на склад. Основними джерелами виділення забруднюючих речовин є просочувальний циліндр в період відкачування антисептика, трубопроводи та вакуум-насос, а також остигаючі шпали в процесі їх транспортування у вагонетках на склад.

Процес обробки шпал супроводжується виділенням у повітряне середовище нафталіну, антрацену, аценафтена, бензолу, толуолу, ксилолу, фенолу, тобто речовин, що відносяться в більшості своїй до 2-го класу небезпеки. У цілому всі ШПЗ країни викидають в атмосферу до 10 т особливо токсичних забруднюючих речовин щорічно.

Крім атмосфери, на шпалопросочувальних заводах відбувається забруднення грунтів та водойм. Основними забруднювачами є сланцеві і кам'яновугільні масла, до складу яких входять фонолами; їх накопичення в грунті небезпечно для живих організмів. Стічні води ШПЗ насичені антисептиком, розчиненими смолами, фонолами. Один шпалопросочувальний завод скидає на рік від 40 до 150 тис. м. куб. виробничих і господарсько-побутових вод.

У галузі функціонує близько 100 підприємств з переробки щебеню. Щебінь видобувають відкритим способом у кар'єрі із застосуванням вибухових робіт. Матеріалом служать гірські породи. Роздрібнена після вибуху гірська маса вантажиться екскаватором на автотранспорт і доставляється в дробильно-сортувальний цех заводу, де ведеться її подальше подрібнення. Після сортування готовий щебінь подається на склад або відвантажується споживачам. На всіх етапах отримання щебеню в повітря інтенсивно виділяється мінеральна пил, що містить понад 70% діоксиду кремнію. Для зниження пилових викидів використовують гідрознепилення і аспірацію (примусовий відсмоктування пилу).

Стічні води щебеневого заводу (в обсязі від 10 до 250 м. куб. на рік) утворюються при промиванні щебеню, в гідрозатвори дробарок, при мокрій очищенню повітря в аспіраційних системах. Вони можуть становити небезпеку для екосистем при попаданні в довколишні водойми.

У складі вагонних депо, або як самостійні підприємства діють близько 40 промивально-пропарювальних станцій (ПКС), де проводиться очищення цистерн від залишкових нафтопродуктів. При очищенні цистерн виконують такі операції: пропарка внутрішньої порожнини пором, промивка гарячою водою, продування та видалення залишкових газів з цистерни (дегазація). Всі вони супроводжуються виділенням забруднюючих речовин у навколишнє середовище, питомі значення яких, за даними ВНИИЖТа, наведені в табл.6.


Табл. 6 Питомі викиди забруднюючих речовин при очищенні цистерн на ППС

Тип оброблюваної цистерни

Виділяються речовини, кг/цистерна


Бензол

Ксилол /Td>

Вуглеводні

Цистерни місткістю 60 т під світлих нафтопродуктів (бензин, гас, дизельне паливо). /Td>

4,55

2,77

8,47

Цистерни місткістю 60 т під темних нафтопродуктів (мазут, нафта). /Td>

3,97


Стічні води ППС (об'ємом від 60 до 500 м. куб.) забруднені нафтопродуктами, розчиненими органічними кислотами, фенолами. Якщо в цистерні здійснювалася перевезення етилованого бензину, стоки містять, крім того, тетраетилсвинець. Для обмивки використовується оборотне водопостачання, при якому обмивальних вода після проходження через очисні споруди та відділення від нафтопродуктів використовується повторно.

Значне забруднення стічних вод поряд з ППС виходить у пунктах підгот...


Назад | сторінка 19 з 21 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних дж ...
  • Реферат на тему: Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних дж ...
  • Реферат на тему: Видача дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
  • Реферат на тему: Розрахунок викидів забруднюючих речовин на навколишнє середовище виробництв ...
  • Реферат на тему: Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферу м. Черемхово від ІТ ...