оборотом.
Відмінності в 2-х формах надання кредитних ресурсів: в дореформеної банківської практиці (По обороту; по залишку товарно-матеріальних запасів і виробничих витрат) полягали у зміні способів і техніці оцінки потреб підприємств у кредитах, механізмі і оформленні. Подібна диференціація методів кредитування на основі швидше технічних, ніж економічних характеристик означала орієнтацію при кредитуванні на єдиний адміністративний підхід, використання якого призводило до того, що надання кредитних ресурсів різним підприємствам відбувалося незалежно від потреб суспільства в результатах їх діяльності. У підсумку приріст кредитних вкладень істотно випереджав збільшення реальної товарної маси, що не стимулюючи процес задоволення потреб суспільства в товарах і послугах з урахуванням їх постійно мінливій структури. Не змінило існуючого положення і поява ще одного методу кредитування - під сукупні об'єкти, розробленого і введеного в Спецбанки СРСР з 1.01.1988 р.
Всі перераховані вище методи кредитування в різному ступені, але відповідали цілям і установкам адміністративної моделі кредитної справи, організованого в рамках одного банку - Держбанку СРСР (інші перераховані вище банки були лише механізмом здійснення державної політики у визначених областях: зовнішня торгівля, робота з населенням, фінансування будівництва). Подібну структуру можна назвати однорівневої. Така схема організації кредитної справи ефективна тоді, коли практично всі підприємства і банки являють собою унітарні освіти і знаходяться в руках єдиного власника - Держави. У цих умовах і кредитні відносини як такі втрачають свій первинний економічний сенс. Умовної стає сплата відсотка за позиками, кредитування практично втрачає властиві йому риси і принципи. Децентралізація управління економікою в умовах переходу до ринку зажадала зміни ролі банківської системи в механізмі управління економікою.
Розглянемо кожен з методів кредитування.
1. Кредитування по залишку: рух кредиту (тобто видача і погашення його) здійснюється в відповідно до зміни вартості об'єкта, що кредитується. Кредит ув'язується з рухом залишку кредитуються цінностей, у якості яких могли виступати різні товарно-матеріальні цінності (сировина, основні і допоміжні матеріали, запасні частини, товари і т.д.), незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція, відвантажені товари. Зростання наднормативних запасів викликав потреба у кредиті, а їх зниження вимагало його погашення в відповідній частині. Зміна залишків було результатом кругообігу фондів. У міру збільшення кредитуються запасів і витрат відбувалася видача позички, коли починалося зниження залишків - позика погашалася. При цьому методі кредитування були присутні два періоди: період видачі позички і період погашення позички. У разі кредитування по залишку кредит носив компенсаційний характер, т.к. відшкодовував госпорганам їх власні кошти, вкладені в підвищені (понад нормативу) запаси цін...