Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Загальна характеристика березового гриба (губки)

Реферат Загальна характеристика березового гриба (губки)





отриманий екстракт упарюємо до 10 мл, охолоджуємо. Екстракт зливаємо і залишаємо, який випаруються при нормальних умовах, в результаті чого випадає чорний осад з масою 0.22 г, вихід склав 0.55%.

Дослідження надосадової рідини етілацетатного екстракту

Проводимо хроматографування етілацетатного екстракту за допомогою тонкошарової хроматографії на пластинках «Silufol».

Для цього використовували різні системи розчинників:

1. хлороформ - бензол - етилацетат (4:8:1);

2. бензол - хлороформ - мурашина кислота - етанол - етиловий ефір (30:5:5:5:10).

Отримані хроматограми просушуємо при кімнатній температурі, переглядаємо їх у видимому та УФ-світлі, проявляємо ФМК, 5% водним розчином соди, 5% спиртовим розчином хлориду алюмінію, парами аміаку (Таблиця 2.14).



Таблиця 2.14 - Хроматографический аналіз етілацетатного екстракту

№ пятнаRf пятнаСістема 1Rf пятнаСістема 2віда. светУФФМКВід. светУФNH 5 березня% р-р Na 2 CO 3 5% р-р AlCl 3 ФМК10.00коржелсин0.19коржелжелжелжелсин20.36--син0.30кортемтембл-желкор- 30.46 - сін0.37-тем.желтембл-желкор - 40.54-голсін0.59-гол-- сін

хроматографування в системах 1 і 2 дало повне розділення речовин (4 плями). В обох системах спостерігали флюоресценцію блакитного кольору, плями з Rf 1=0.54 і Rf 2=0.59, які при обприскуванні ФМК забарвлюються в синій колір, що припускає наявність фенолокислот. Плями 2 і 3 в системі 1 з Rf=0.36 і Rf=0.46 не флуоресціює в УФ-світлі, а з ФМК дають синє забарвлення. Ідентифікацію проводили при «свідках» - бетулін і лупеола, які є основними терпеноїдами берести берези. Плями 2 і 3 виявилися ідентичні бетулін (Rf=0.36) і лупеола (Rf=0.46).

При перегляді хроматограми у видимому та УФ-світлі на старті видно жовта пляма, припускаємо про наявність флавоноїдів.

В системі 2 спостерігається часткове розділення флавоноїдів з Rf=0.30 і Rf=0.37. Однак у даній хроматограмме можна спостерігати і інші індивідуальні компоненти, такі як фенолокислоти, стероли.

Наявність стеролов з Rf=0.37 підтверджується якісною реакцією з сірчаною кислотою, яка дає характерне рожеве забарвлення.

При обприскуванні хроматограми 5% водним розчином соди, 5% спиртовим розчином хлориду алюмінію і парами аміаку, спостерігали зміна забарвлення третього плями, характерна для флавоноїдів, а саме изофлавона.

В результаті хроматографічного аналізу етілацетатного екстракту в різних системах розчинників були ідентифіковані: фенолокислоти; терпенові сполуки (бетулін і лупеола); флавоноїди (ізофлавон); стероли.

Дослідження етілацетатного осаду

Етілацетатний осад послідовно розчиняємо в різних розчинниках з підвищується градієнтом полярності хлороформ, діетиловий ефір, етиловий спирт. У хлороформі і діетиловому ефірі етілацетатний осад повністю не розчиняється, а розчин набуває жовтувате забарвлення. У етиловому спирті етілацетатний осад розчиняється повністю.

Надалі проводимо хроматографування отриманих розчинів етілацетатного осаду за допомогою ТШХ на пластинках «Silufol».

Для цього використовували наступну систему розчинників:

Назад | сторінка 19 з 25 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Порівняльна характеристика невичинених шкур чистопородного каракулю рожевог ...
  • Реферат на тему: Розрахунок процесу абсорбції діоксиду вуглецю розчином "Карсолі" ...
  • Реферат на тему: Сонячні плями і психози (геліопсіхологія)
  • Реферат на тему: Способи вимірювання площі плями іржі
  • Реферат на тему: Розробка методик якісного та кількісного аналізу діючих речовин екстракту п ...