повідно далі, зіставляючи величину ризиків, ми можемо прийняти рішення запустити або відхилити проект. Крім того, NPV дуже добре працює для обґрунтування прийняття одного проекту. Для обгрунтування вибору між двома, трьома проектами NPV вже підходить погано, вимагає коректування, приведення проектів до загального бюджету, щоб була можливість порівняти бюджети.
Якщо NPV - це відносний показник, то другий фінансовий метод - це IRR (Internal rate of return), тобто внутрішня норма прибутковості або внутрішня норма рентабельності, абсолютний показник. Іноді її називають внутрішньою ставкою повернення інвестицій або ставкою прибутковості проекту. Коротко кажучи, це значення коефіцієнта дисконтування, при якому NPV проекту дорівнює нулю. Якщо ми розуміємо, що NPV - приведена на даний момент прибуток від проекту, яку ми отримаємо, то внутрішня ставка прибутковості - це та ставка банківського відсотка, при якій ми не отримаємо ніякого прибутку. Якщо ми побудуємо залежність NPV від ставки дисконтування, то очевидно, що прибуток від проекту буде падати з ростом ставки дисконтування (див. Мал.). І в якийсь момент NPV стане дорівнює нулю. І якщо проект буде беззбитковим (але й безприбутковим) при ставці банківського відсотка, що дорівнює 68% річних, то за цим проектом у нас виходить 68% річних. Коли, припустимо, проект повністю фінансується за рахунок позики банку, а середня безризикова ставка банківського відсотка - 12%, то проект вигідний., Власне, визначає процентну ставку від реалізації проекту, а потім порівнює цю ставку зі ставкою окупності з урахуванням ризиків. Якщо розрахована окупність перевищує окупність з урахуванням ризиків, то інвестиції мають сенс. IRR визначає верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки. На відміну від NPV, IRR - це абсолютний показник, який дозволяє не тільки приймати рішення з якимось конкретним проектам, але й порівнювати проекти з абсолютно різним рівнем фінансування, з абсолютно різними бюджетами. Економічний сенс IRR полягає в наступному:
Характеризує дохідність інвестиційного проекту, чим вище внутрішня норма прибутковості, тим вище прибутковість проекту.
Це максимальна ціна, за якою має сенс залучати ресурси, щоб інвестиційний проект залишився беззбитковим. Наприклад, якщо інвестиційний проект використовує кредит, то при платі за кредит більш ніж IRR% річних, проект буде збитковим.
Формула розрахунку NPV виглядає наступним чином:
- потік платежів на k-му кроці інвестиційного проекту.
D - ставка дисконтування lt; # 105 src= doc_zip3.jpg / gt;
Рішення цього рівняння не може бути записано у вигляді формули, воно знаходиться методом послідовних наближень. В Excel є спеціальна функція для розрахунку IRR по заданому потоку платежів.
Нарешті, третій фінансовий показник - це payback, термін окупності проекту. По суті, це аналіз повернення коштів виходячи з прийнятих в компанії максимальних термінів окупності вкладень. Сьогодні вже досить часто в компаніях встановлюється максимальний термін окупності будь-яких проектів. Припустимо, в компанії він становить 30 місяців. А ми інвестуємо 300 тис. Дол. З щорічною ставкою окупності 100 тис. Дол. У цьому випадку термін окупності три роки перевищує максимальний термін окупності встановлений в компанії. Формула для розрахунку періоду окупності виглядає наступним чином:
де Cost of Project - інвестиційні витрати на реалізацію проекту;
Annual Cash Inflows - річний грошовий потік lt; # justify gt; Кожен з цих методів не вільний від недоліків. Тому тільки розрахунок всіх трьох показників разом дає нам повне розуміння про гроші проекту, про прибуток і економічному ефекті, які ми отримаємо від ІТ-проекту.
. Якісні і імовірнісні методи
Отже, ми вже описали три фінансові методу оцінки інвестицій в ІТ - це чистий приведений дохід (NPV), внутрішня норма рентабельності (IRR) і термін окупності проекту (payback period). У кожного з них є свої переваги і недоліки. Чистий приведений дохід (NPV) враховує вартість грошей, однак не враховує ризиків проекту. Крім того, це абсолютний показник (гроші), що не дозволяє нам порівнювати проекти з різним рівнем фінансування. Показник IRR усуває зазначені недоліки. Однак внутрішня норма рентабельності (IRR) не враховує вартості капіталу і, на жаль, не має простого економічного визначення (такого, як, наприклад, NVP). Цей показник трохи складніше. Нарешті, payback period не враховує тимчасову вартість засобів.
Неважко помітити, що показники NPV і IRR доповнюють один одного, і тому більшість компаній використовують їх тільки разом. Показник payback period використовується набагато рідше.
Ідентифікація...