Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Молекулярні Механізми міжклітінної взаємодії еритроцитів у кровоносній сістемі в нормі та за умів ГОСТР ерітромієлозу

Реферат Молекулярні Механізми міжклітінної взаємодії еритроцитів у кровоносній сістемі в нормі та за умів ГОСТР ерітромієлозу





ерітроціт білок адгезивний

До ціх міжклітінніх з єднань належати зчеплювальні стрічки, фокальні контакти та бляшки зчеплення, Які пов язуються з актинового мікрофіламентамі Всередині Клітини, а такоже десмосоми та напівдесмосомі, Які з єднуються з іншімі елементами цитоскелету - проміжнімі філаментамі [2 , 3].

Зміцнення контакту между клітінамі досягається путем формирование десмосом - Утворення цитоплазми двох сусідніх клітін, шкірні з якіх формує Товсту пластинку Прикрепление діаметром до 0,5 мкм. Між пластинками находится міжклітінна щіліна шириною 25-30 нм, Заповнена електронно-щільною Речовини, Утворення молекулами інтегральніх глікопротеїнів - десмоглеїнів. З боці гіалоплазми в зоне десмосоми розташовується електронно-щільній куля Білка - десмоплакіну, в Який вплітаються проміжні елементи цитоскелету. Десмосоми є характерними контактами епітеліальніх, ендотеліальних клітін, кардіоміоцитів та других клітін (рис. 2).


Рис. 2. Будова десмосоми


На Відміну Від десмосоми, что складається з двох пластинок Прикрепление, напівдесмосома має лишь одну таку пластинку и утворюється в місцях контакту епітеліальніх клітін Із базальноїмембраною. На Відміну Від щільного контакту, всі тіпі зчеплювальніх контактів є проникни для водних розчінів и не відіграють ніякої роли в обмеженні дифузії [2].

КОМУНІКАЦІЙНІ, чі щілинні, міжклітінні контакти є функціональнімі зв язками клітінамі. Через щілинні з єднання Клітини здійснюється прямий обмін хімічними Речовини между клітінамі. До них належати Нексус та Різні групи сінапсів. Нексус - це спеціалізований клітінній контакт, Який відзначається безпосереднім хімічнім зв язком между цитоплазми клітін, коли плазмалема сусідніх клітін збліжені до відстані 2-3 нм и пронізані особливую частиночки - конексонамі, шкірні з якіх складається з 6 субодиниць Із ціліндрічнім каналом по центру [2, 3, 6].

У складі різніх щілінніх контактів нараховується від кількох одиниць до декількох тисяч конексонів. Через конексоні утворюються наскрізні канали, Які сполучають между собою внутрішні середовища контактуючіх клітін. Нексус містяться основном в серцевій м язовій тканіні ї забезпечують тісній метаболічний зв язок между цитоплазми контактуючіх кардіоміоцитів (рис. 3).


Рис. 3. Загальний вигляд конексонів серця


синапс - це Спеціалізовані контакти между нейронами або между нейронами та м язами, Які службовців для передачі збудження або гальмування в один БІК від однієї Клітини до Іншої (рис. 4).

Рис. 4. Загальна схема Будови синапси


синапс утворюються на термінальніх ділянках відростків нейронів - дендрітів та аксонів. Один нейрон за посередництво сінапсів может з єднуватіся з 10000 нейронів. Міжнейронні синапси підрозділяються на електричної та хімічні (рис. 5).


А Б

Рис. 5. Будова хімічного (А) та електричного сінапсів (Б): 1 - пресинаптичній Закінчення; 2 - синаптичні щіліна; 3 - постсінаптічна мембрана; М - мітохондрія


мембрану клітін, что утворюють синапс, розділені міжклітіннім простором - синаптичні щіліною шириною 20-30 нм, через якові передається інформація у виде медіаторів. Таким чином, Різні тіпі міжклітінніх контактів прістосовані до особливую функцій питань комерційної торгівлі клітін [2, 3].

Трансмембранні взаємодії типом «ліганд-рецептор» - окремий Різновид міжклітінніх взаємодій, коли хімічний є Первін посередником lt; # 210 src= doc_zip7.jpg / gt;

Рис. 6. Структура адгезивного контакту еритроцитів


2.3 Адгезівні Білки еритроцитів


степень адгезівної здатності еритроцитів, На Відміну Від других форменних елементів крови, є найніжчім. Однако це зовсім НЕ означає, что еритроцити Взагалі НЕ могут утворюваті якірніх контактів з різнімі компонентами кровоносної системи [12].

Дослідження, проведені з використанн цільної крови Мишком, собак, кішок, МОРСЬКИЙ свинок та других тварин, а такоже людини, демонструють протилежних: на плазматічній мембрані ерітроїдніх клітін у різніх тварин Виявлено Різні білкові молекули-учасники клітінної адгезії. Мова про них піде далі [14].

До адгезивних білків еритроцитів відносять: глікофоріні А, В, С і D, ПРЕДСТАВНИК інтегрінової родини (? 2,? 4,? 1,? 2,? 4 та? 7), гіалуронатзв'язуючій протеїн СD44, адгезівні компонетам системи Білка Rac - 1, білок Смуги 3.1 ТОЩО [8, 11, 12].

Адгезівні Білки пріймають доля в утворенні як гомофільніх контактів типом «ерітроціт-ерітроціт» (рис. 7) (глікофорін В), так и гетерофільніх - «ерітроціт-ендотеліоціт», «ерітроціт-тромбоцит», «ерітроціт-лейкоцит» ( глікофоріні А і D, васкулярних адгезивний білок Першого ...


Назад | сторінка 2 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Клітінній рух. Молекулярні Механізми руху клітін. Амебоїдній та війчастій ...
  • Реферат на тему: Трансформація клітін тютюну (Nicotiana tabacum) путем мікроін'єкцій
  • Реферат на тему: Іммобілізація ферментів та клітін мікроорганізмів
  • Реферат на тему: Молекулярні Механізми міжклітінніх взаємодій олігодендроцітів и нейронів в ...
  • Реферат на тему: Екологічне обґрунтування кореляційніх особливую зв'язків между організм ...