кого-небудь з факторів виробництва і у фірми немає стимулів для поліпшення використання того чи іншого фактора. Основним критерієм є наявність факторів виробництва, що не використовуються в повній мірі. Безсумнівною перевагою даного методу є можливість визначення внутрішніх резервів.
Оцінка виходячи з теорії ефективності конкуренції - виділяють два підходи при використанні даного методу:
- структурний підхід - сутність якого полягає в організації великомасштабного, ефективного виробництва. Основним критерієм конкурентоспроможності при використанні даного підходу є концентрація виробництва і капіталу;
- функціональний підхід - оцінка конкурентоспроможності згідно даного підходу здійснюється на основі зіставлення економічних показників діяльності. В якості критерію оцінки конкурентоспроможності використовується співвідношення ціни, витрат і норми прибутку.
Оцінка на базі якості продукції - даний метод полягає в зіставленні ряду параметрів продукції, що відбивають споживчі властивості. Критерієм конкурентоспроможності в даному випадку є якість продукції. Перевагою даного методу є можливість обліку споживчих переваг при забезпеченні рівня конкурентоспроможності. У зв'язку з тим, що якість товару оцінюють певним набором параметрів, оцінка конкурентоспроможності товару базується на використанні так званих «параметричних» індексів, що характеризують ступінь задоволення потреби в розглянутому товар. Розрізняють одиничні, зведені й інтегральні індекси.
Одну з важливих сторін ринкової економіки складає конкуренція. Вона є механізмом стихійного регулювання суспільного виробництва. Конкуренція (від лат. Concurrere - стикатися) являє собою механізм суперництва, боротьби ринкових структур за право знайти свого покупця і за можливість продати свій товар на найбільш вигідних умовах і отримати максимальний прибуток. Існує кілька трактувань поняття «конкуренція» таких авторів як Д. Енджел, Р. Блекуелл, А.М. Бєлов, Г.Н. Добрин, А.Є. Карлик та інші. Поведінкова трактування розглядає конкуренцію як боротьбу за гроші покупця шляхом задоволення його потреб.
1.2 Оцінка конкурентоспроможності
Оцінка конкурентоспроможності конкретного підприємства передбачає проведення такої роботи (Мал. 1):
Рис. 1. Етапи оцінки конкурентоспроможності
Основні показники конкурентоспроможності можна виділити в наступні групи:
. Якість задоволення споживчого попиту:
- обсяг і структура товарообігу;
- темпи зростання товарообігу;
- ширина, глибина, оновлення асортименту;
- конкурентоспроможність реалізованих товарів;
- якість торговельного обслуговування;
- форми і методи торгівлі;
- кількість завершених покупок;
- кількість скарг;
- кількість повернення продукції;
- надання додаткових послуг (доставка, зборка, реєстрація і т.д.)
2. Ефективність функціонування господарської системи:
- рівень комерційної маржі;
- ефективність використання товарних ресурсів;
- ефективність використання трудових ресурсів;
- ефективність використання матеріально-технічної бази;
- ефективність залучення капіталу;
- рентабельність капіталу;
- рентабельність обороту;
- тривалість операційного та фінансового циклів;
- фінансова стійкість;
- ліквідність.
3. Ресурсний потенціал:
- організація товарного забезпечення;
- ефективність прийнятих договорів по закупівлі товарів;
- місце розташування торгового підприємства;
- обсяг і склад матеріально-технічної бази;
- обсяг, стан і склад трудових ресурсів;
- обсяг джерел залучення фінансових ресурсів;
- організація менеджменту на підприємстві.
Перший етап. Визначення кола підприємств-конкурентів.
Другий етап. Збір інформації про діяльність підприємств-конкурентів.
Третій етап. Формування системи оцінюють показників.
Четвертий етап. Обробка інформації та отримання узагальненої оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.
Таким чином, для досягн...