ативних рушійних сил, так і причин виникнення негативних явищ сучасного суспільства - знаходимо в висловлюваннях сучасних вчених: "Рівновага пропозиції і попиту максимізує загальний прибуток (сума надлишку споживача і виробника) на ринку. Розподіл ресурсів, яке максимізує загальну суму прибутку, є ефективним ".
Спрямованість дослідження реальних ознак ринкового рівноваги в сучасній Україні на визначення їх впливу на формування вирішальних економічних параметрів обумовлює необхідність перейти від розгляду суто теоретичних моделей до наукових досягнень, алгоритми побудови яких максимально придатні для практичного впровадження. Основне положення теорії зайнятості, відбите в моделі короткострокового ринкового рівноваги в умовах державного втручання Дж М. Кейнса, базується на тому, що "кількість вироблених товарів і послуг та відповідно рівень зайнятості знаходяться в прямій залежності від рівня загальних, чи сукупних витрат ". Показники складових сукупних витрат відображаються у статтях СНС, що відкриває шлях дослідженню ринкового рівноваги на основі аналізу реальних статистичних даних.
Запропонована методика оцінки ринкової рівноваги полягає в окресленні параметрів балансу "попит - пропозиція" на основі аналізу даних СНР. Ініціювання подібних досліджень обумовлено не задоволеною на сьогоднішній момент потребою в конкретизації якісних параметрів "транзиту" національної економіки, а також необхідністю формування цілісного бачення державної політики ринкового регулювання розподільних процесів в умовах пострадянських перетворень.
Ступінь рівноваги в ринковій системі залежить від досконалості інструментів та механізмів обміну і розподілу. Так, на монополізованих товарних ринках практично неможливо використовувати гнучкі ціни, що підтверджується світовою практикою. Наприклад: "Оскільки з роками промисловість стала більш концентрованою і більше монополістичної, вважається, що фірми почали менше реагувати на загальне падіння попиту з допомогою зниження цін. Замість цього вони, швидше за все, збільшать запаси, якщо думають, що спад буде тимчасовим, або скоротять виробництво і відповідно зайнятість, якщо вони вважають, що спад збережеться ". Тут же стверджується, що фірми все частіше використовують метод ціноутворення за принципом "витрати + Прибуток ", тобто компенсація втрат від зростання виробничих витрат переноситься на споживачів. Останнє положення є дуже близьким до сучасному стану національної економіки, при якому зростання кількісних макроекономічних параметрів з фактичними пріоритетами на соціально незалежні мінімізацію витрат і максимізацію прибутку супроводжується зниженням якісних параметрів використання праці і капіталу. З ростом монопольної згуртованості власників капіталу послаблюються позиції працівників найманої праці, необхідні для формування у них адекватної реакції у вигляді відстоювання власних економічних інтересів. Недосконала фіскальна політика робить ринок капіталу непередбачуваним і сприяє безвідповідальності його суб'єктів перед суспільством. Фінансовий ринок, позбавлений повноцінних розподільних механізмів, не здатен забезпечити виробничу систему позиковим капіталом.
Крім того, в малій відкритій економіці ринкове рівновагу знаходиться під значним впливом зовнішніх неринкових втручань, обумовлених інтересами політичної кон'юнктури. Наведемо лише деякі епізоди, характерні для національної економіки України останніх років. "Ручне регулювання" цін у поєднанні з соціальними виплатами, що не підкріпленими рівнем заробітної плати, призводить до розбалансування ринку і спонукає до явно програшним заходам у вигляді нарощування зовнішнього державного боргу. Штучне стримування фіксованого валютного курсу призводить до того, що фактичні пропорції експорту та імпорту підтримуються за рахунок внутрішніх цін на товари та ресурси, а не ринкової гнучкістю курсу національної грошової одиниці. За відсутності чітких орієнтирів у податковому забезпеченні державних витрат економіка функціонує в умовах незбалансованого урядового бюджету і зростання розриву між потребами в соціальних виплатах та відповідними надходженнями. Наслідками такого "Рівноваги" стають "вимивання" капіталу через офшори, пошук активної зайнятості за кордоном і тіньовий бізнес: від "копанок" у видобувних галузях до заробітної плати "в конвертах" в галузях з високими і інформаційними технологіями.
У сучасних моделях і підходах урівноважений стан є результатом координації ринковими механізмами дій виробників і споживачів, а реакція пропозиції на збільшення попиту, природно, спрямована на збільшення доходу. Доступність безпосереднього впливу власників праці та капіталу на обсяги і ціни продукції реалізується у вигляді відповідних варіантів досягнення ринкової рівноваги.
Варіант 1: при незмінних цінах збільшується фізичний обсяг виробництва (така ситуація характерна для конкурентного ринку, коли виробники прагнуть заволодіти можливо більшою його частиною).
Варіа...