В«етнологіяВ» став вживатися порівняно недавно. Є відомості про тому, що термін В«етнологіяВ» був введений у науковий обіг в 1784 р. французьким ученим А. Шаванном. До середини ХIX в. цей термін уживався при описі різних етнічних процесів разом з терміном В«етнографіяВ», на позначаючи ще окрему науку. Формально в 1830 р. Французький учений Жан Жак Ампер запропонував використовувати цей термін в якості найменування нової науки про народи і культурах. Поступово ця назва поширилося в найбільших європейських країнах, а в другій половині ХIX в. стало вживатися в Росії [4, с. 14]. p> Виникнення етнології та її розвиток підтримувалося колоніальною експансією європейців, коли вони зіткнулися з народами та культурами, зовсім несхожими на них. Колоніальна політика вимагала самі різні відомості щодо підлеглих і залежних народів. Саме тоді виникла необхідність наукового пояснення відмінностей в культурному розвитку народів, з'ясування причин їх расових відмінностей і суспільного устрою, специфіки етнічної психології, релігійності вірувань та побуту. Соціально-політична актуальність нової науки забезпечила їй різнобічну підтримку урядових структур колоніальних держав [1, с. 30]. p> Само назва науки, В«етнологіяВ», утворене з грецьких слів - etnos (народ) і logos (слово, наука). В античні часи древні греки застосовували поняття В«ЕтносВ» до інших народів (Не грекам), які відрізнялися від них мовою, звичаями, віруваннями, способом життя, цінностями і т.п. Ця назва досить швидко набуло широкого поширення в найбільших європейських країнах [4, с. 14]. p> Офіційним фактом затвердження етнології як самостійної науки стало заснування в 1839 м. Паризького суспільства етнології. Проте ця подія відразу ж було ознаменовано початком гострої науково-теоретичної боротьби різних напрямків і шкіл щодо предмета, цілей і місця даної науки в системі наук. У певною мірою ці дискусії та суперечки не припинилися і сьогодні. Серед них одним з найбільш тривалих та інтенсивних стало питання про зміст і сенс самої назви даної науки. У результаті багаторічних обговорень склалася досить різноманітна і строката картина значень і інтерпретацій поняття В«ЕтнологіяВ». p> Середина XIX в. виявилася досить сприятливим часом для швидкого розвитку етнології у провідних західноєвропейських країнах. Цей процес був стимульований глобальної територіальною експансією європейців, в ході якої вони зіткнулися з народами і культурами, зовсім не схожі на їхні власні [3, с. 5]. p> Слід відзначити, що спочатку етнологія розвивалася як наука про відсталих народах Азії, Африки, Австралії, Америки [4, с. 15]. У числі постачальників матеріалу по побуті та культурі позаєвропейських народів були тепер і вчені - натуралісти, географи.
Колоніальна політика промислово розвинених країн вимагала найрізноманітніших знань про підкорених народах. Основну масу необхідних відомостей могла дати тільки етнологія, і тому нова наука користувалася підтримкою своїх урядів. Але залежно від політичних та економічних інтересів урядів розвиток етнології в Англії, Німеччині, Франції, Австрії, США мало свої особливості [3, с.5].
1.1 Розвиток етнології в Німеччині
У Німеччині наприкінці XVIIIв. Сформувався науковий напрямок, що ставив метою вивчення неєвропейських народів і культур [4, с. 15]. p> Наука про народи виникла в Німеччині і спочатку поділялась на етнологію/VГ¶lkerkunde /, народознавство/Volkskunde/та етнографію. До недавнього часу етнологія вивчала життя В«природнихВ»/первісних/народів, народознавство займалося побутом німецьких країн і областей, а етнографія збирала матеріальні свідоцтва минулих часів. Поштовхом до інтенсивного розвитку етнології спочатку послужила колоніальна діяльність метрополій. Півтора століття кардинально змінили світ, але ця наука продовжує існувати, незважаючи на постійні дискусії про неї. Численні напрями і школи всередині етнології, що спростовують один одного, лише підкреслюють необхідність точного визначення її предмета і методів.
Термін VГ¶lkerkunde з'явився на сторінках гамбурзького журналу В«МандрівникВ» в 1782г [7]. Приблизно з середини XIX в. поняття В«VГ¶lkerkundeВ» і В«етнологіяВ» розглядалися як рівнозначні - вони позначали монографічну і порівняльну науку про людські культурах. Синонімічне тотожність понять В«етнологіяВ» і В«VГ¶lkerkundeВ» в німецькій науці зберігається і зараз [3, с. 6]. До цього велося накопичення етнографічного матеріалу і уточнювалися історичні поняття. У першій половині XIX століття з'явилися роботи, в яких ставилися теоретичні проблеми етнології [7].
Не можна не відзначити, що Німеччина була класичною країною Романтизму. В епоху, коли розчарування в буржуазних перетвореннях і їх наслідках стає загальним, своєрідні риси духовної культури Німеччини отримують всеевропейское значення і надають великий вплив на суспільну думку, естетику, літературу, мистецтво інших країн. Однак у конкретних національно-історичних умовах кожн...