На Полтавщині комірчік, краї рукавів и пазуха Жіночої сорочки прікрашаліся вишивкою менше.
Поверх сорочки жінка огортала стегна двома шматками однотонної або орнаментованої вовняної тканини - запаскою. Іноді вместо запаски одягалі смикаючи - розпашні одяг, зшитого з кількох шматків тканини.
Як святковий одяг булу Поширена плахта - пояснив вбрання з двох до середини зшитого полотен, доповнене спереду вовнянім або полотняну Фартух (попередниця, хвартух). Одяг типом плахти БУВ Поширення Тільки на Подніпров'ї и МАВ Дуже Давнє Походження. На початку XX ст. зазначені види поясного вбрання поступово вітісняє спідниця - Саморобна (димка, Мальованка) або з фабрічної тканини.
зверху на сорочку одягався керсет - безрукавка з фабрічної тканини, яка в Кожній місцевості мала свое Забарвлення, Особливості крою та оздоблення.
Верхнім одягом жінок були свита з білого сукна з вусами або юпка з легких тканин (вібійкі на полотні, доморобної баї та фабричних тканин). У Деяк районах різновідністю юпки БУВ халат. Узімку жінки носили кожух, Який Оздоблення НЕ відрізнявся від чоловічого. p> Дівчата запліталі волосся в одну або Дві коси. Влітку ходили з непокритий головою, обвіваючі ее стрічкою, а на свята одягалі Вінки. На Лівобережжі обв'язувалі голову Хусткого, складень у вузьких Смугу. Така пов'язка зустрічалась и в других слов'янських народів. Взимку поверх неї вдягалі теплу хустку, влітку - легеньку, зав'язуючі кінці под підборіддям або на потіліці.
Заміжні жінки Скрізь в Україні обов'язково Покривало голову очіпком. До кінця XIX ст. БУВ Поширеними Давній головний убір - намітка, оздоблена Вишитий або тканим орнаментом. Намітку одягалі на надітій на голову обруч (кибалку) з лубу, картону або на очіпок.
Основними оздобами жіночого населення Наддніпрянщіні були стрічкі, сережки, намисто з коралів, бурштину або дутого скла, дукачі, каблучки, персні.
Чоботи носили чорні або двокольорові (чорнобривці), Які Вийшли з ужітку в кінці XIX ст. СВЯТКОВИЙ взуттям улітку були черевики. Повсякдення жінки, як и чоловіки, здебільшого ходили босоніж або в постолах.
Своєрідністю відзначався костюм населення Полісся. У цьом історико-етнографічному РАЙОНІ стійкіше зберігаліся архаїчні Традиції. Жіноча сорочка на Поліссі булу з пряму поликом, пришитими по пітканню, и виложистим коміром. Шився вона з суворого або напіввідбіленого полотна, оздоблювалась тканих або Вишитий монохромних орнаментом Переважно червоного колюр (на Чернігівщіні - білого). Спідниця шілася з вовняної (літнік) або льняної доморобної тканини Зі Смуги різніх кольорів. Спереду літнік МАВ вставку з Іншої тканини (прітічка). Широко побутував фартух - вовняній або лляних - з тканих орнаментом. Крім того, жінки носили подібний до білоруського андарак та безрукавку з білого сукна - катанку.
Лівобережне Полісся Певного мірою відрізнялось від Правобережного. Крім андараки, Який тут шили з однотонної Червоної вовняної тканини Зі Смуги орнаменту на спінці, жінки носили плахти й керсетки з домашніх, а пізніше - з фабричних тканин. Для костюмів Полісся в основному характерні білий колорит з переважанням червоного тону в оздобленні.
Праслов'янські РІСД Досить стійко зберігалісь у народному одязі Волині: полікові жіночі сорочки, прікрашені червоною гладдю, наміткі, постоли та ін. Одяг цього регіону відзначався різноманітнімі декоративно-технічними засобой оздоблення: заволікання, хрестик, ткайі узори (перетик), настилування, ажурна вірізування (Різь) ТОЩО. p> У окремий комплекс можна віділіті одяг населення Карпат. Своєрідністю відзначався костюм гуцулів, в якому зберігалося багатая архаїчніх рис. Чи не розлучалісь гуцули Зі шкіряною, прікрашеною тисненням та міднімі бляшками Торбинка, якові вішалі через плечі (Тобівка, дісагі), порохівніцею (перехресніця) i топірцем. p> Чоловіки, як и жінки, прікрашалі собі намисто з плодів, у Яку іноді впліталі мідні Гудзики, а такоже браслетами, міднімі лтщюжкамтА-ретязь. Ретязі з Хрестик одягалі на шию, ними скріплювалі поли сердаки, колі его накидали на плечі, на них підвішувалі до пояса люльку. Носили такоже персні з пірамідальнімі горбиками. p> Сорочка гуцулок булу з прямимо поликом и вузенькою обшивкою при шії. Заміжні жінки одягалі одну або Дві смугасті запаски, дівчата - Спідниці. Жіночі киптар и сердак НЕ відрізняліся від чоловічіх. Крім того, жінки носили такоже сердак на хутрі и короткий кожушок. Святковий жіночім одягом булу гугля - плащоподібна накидка з вовняної тканини.
У гуцулів запліталі коси НЕ Тільки дівчата, а й заміжні жінки. Дівчата впліталі у волосся такоже штучні коси з конопель або Гарусом. Дівоче вбрання голови Було, як правило, вінкоподібне; зокрема тут носили старовинне чільце - нанізані на дріт або ремінець мідні пластинки У ФОРМІ маленьких стручків чи пелюсток. У заміжніх жінок побутувала намітка, поверх Якої голову Інколи обвивали Складення у Смугу Хусткого. На свята н...