демократів і соціал-демократів на чолі з християнським демократом Конрадом Аденауером. Аденауер разом з міністром економіки Людвігом Ерхардом почали економічні реформи, спрямовані на створення В«соціальної ринкової економікиВ». У результаті досить скоро ФРН ліквідувало післявоєнну розруху і знову стала економічно високорозвиненим державою.
Восени того ж року в радянській зоні окупації була створена Німецька Демократична Республіка, яка управлялася комуністами і була повністю підпорядкована Москві. 16 червня 1953 в Східному Берліні спалахнуло повстання робітників, незадоволених черговим зменшенням зарплати, яке було жорстоко придушене радянськими військами. У 1955 році ФРН стала членом НАТО, а НДР увійшла у Варшавський договір. Тим часом з НДР почався масовий результат населення. З 1945 по 1961 рік на захід переселилося 3,5 млн. чоловік, що становило 21% населення Східної Німеччини. Німецькі комуністи боялися, що якщо так піде і далі, їм дуже скоро просто стане ніким керувати. 13-23 Серпень 1961 була зведена двометрова стіна, яка приховала від очей східних німців В«вітрину західного капіталізмуВ». Комуністи розірвали Берлін на дві частини, сотні сімей виявилися розділеними бетонною стіною. За час існування Берлінської стіни її змогли подолати 5043 людини, причому 60 осіб зробили це під вогнем східнонімецьких прикордонників, 118 берлінців загинули.
У ФРН на парламентських виборах 1961 християнські демократи вперше зазнали серйозної поразки, програвши коаліції соціал-демократів і вільних демократів. У 1959 році Соціал-демократична партія остаточно позбулася слідів марксизму та її популярність стала різко зростати. Однак Аденауерові вдалося зберегти за собою посаду канцлера до 1963 року, коли він поступився цей пост Людвігу Ерхарду, архітектору німецького В«Економічного диваВ». У 1966 році канцлером став Курт Кизингер, який правил, спираючись на коаліцію християнських та вільних демократів. На парламентських виборах 1969 соціал-демократи здобули значну перемогу, і новим канцлером став Віллі Брандт. Так після 20-річного панування християнських демократів влада у ФРН перейшла до соціалістів, які вступили в союз з вільними демократами (соціально-ліберальна коаліція).
Передвиборна кампанія соціал-демократів фінансувалася з Москви, і тепер Віллі Брандт повинен був віддячити за надану допомогу. Він проголосив В«нову східну політикуВ», яка суперечила принципу невизнання НДР, проголошеному ще Аденауером. У 1970 році між Бонном і Берліном почалися переговори про нормалізацію відносин. У тому ж році ФРН підписала угоди з СРСР і Польщею, визнаючи східну кордон Німеччини, а в 1972 році був укладений договір між ФРН і НДР. Християнські демократи були обурені політикою Брандта, який хотів домовлятися з штучно створеним Москвою тоталітарною державою, де порушувалися права людини і безроздільно панувала таємна поліція. У 1974 році виявилося, що один з найбільш наближених співробітників Віллі Брандта є радянським шпигуном. Вибухнув страшний політичний Скандал, і канцлер подав у відставку. Його наступником став соціал-демократ Гельмут Шмідт. На Протягом усього свого правління соціалісти намагалися ввести в німецьку економіку елементи державного регулювання, але кожен раз стикалися з запеклим опором християнських демократів.
У 1982 році соціально-ліберальна коаліція розвалилася, оскільки вільні демократи уклали союз з християнськими демократами. Новим канцлером став християнський демократ Гельмут Коль. Головною подією його правління стало об'єднання Німеччини. p> Початок перебудови в СРСР означало політичний кінець маріонеткових комуністичних диктатур у Східній Європі. Після падіння комуністичного режиму в Угорщині влітку 1989 року нове демократичний уряд відкрило кордон з Австрією і дозволив громадянам НДР бігти через свою територію. Тисячі східних німців стали залишати НДР через Чехословаччину і Польщу, вимагаючи в посольствах ФРН у Празі та Варшаві політичного притулку. У самій Східній Німеччині проходили масові демонстрації, на яких люди вимагали демократичних змін і об'єднання країни.
9 листопада 1989 комуністи оголосили, що кордони НДР відкриті. Тієї ж ночі жителі Східного і Західного Берліна ринули назустріч один одному. Через кілька місяців стіна перестала існувати - зловісний символ В«холодної війниВ» був розібраний на сувеніри. На вільних і демократичних виборах у березні 1990 року комуністи припинили своє існування як політична сила. Переважна більшість голосів отримали християнські демократи. Новий уряд Східної Німеччини відразу ж почало переговори з Бонном, і 3 жовтня 1990 єдність країни було відновлено.
В
2. Франція
Тимчасовий уряд де Голля, визнане в жовтні 1944 року США, Британською і Радянським урядами, зіткнулося з безліччю проблем. Відразу ж було розпочато переслідування колабораціоністів, осіб, які співпрацювали з нацистами і режимом Віші. Протягом наступних 2 років спец...