Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Жанрова специфіка "Кентерберійських оповідань" Дж. Чосера

Реферат Жанрова специфіка "Кентерберійських оповідань" Дж. Чосера





тики і невідповідності їй героїв. Типізація досягається шляхом дублікації, множення подібні образів. Абсолон з В«Оповідання мельникаВ», наприклад, виступає в амплуа служителя релігії - коханця. Він церковний паламар, особа полудуховное, але думки його звернені В«е ж богу, а до гарненьких парафіянкам. Про поширеність такого образу в літературі свідчить, окрім численних французьких фабліо, одна з народпих балад, поміщених у збірці В«Secular lyrics of the XlVth and XVth centuriesВ». Поведінка героя цього невеликого вірша дуже схоже на дії Абсолон. Повторюваність образу робить його типовим. p> Всі вчені-літературознавці, які досліджували проблему жанрів В«Кентерберійських оповідань В», солідарні в тому, що одним з основних літературних жанрів даного твору є - новела.

В«Новела (італ. novella, букв. - новина), - читаємо в літературному енциклопедичному словнику, - малий прозовий жанр, порівнянний за обсягом з розповіддю, але відрізняється від нього гострим доцентровим сюжетом, нерідко парадоксальним, відсутністю описовості і композиційною строгістю. Поетизуючи випадок, новела гранично оголює ядро ​​сюжету - центр, перипетію, зводить життєвий матеріал у фокус однієї події В»[5, 248].

На відміну від розповіді - жанру нової літератури на рубежі 18 - 19 ст., що висуває на перший план зображально-словесну фактуру оповідання і що тяжіє до розгорнутих характеристикам, - новела є мистецтво сюжету в найбільш чистій формі, що склалося в глибоку давнину в Теско зв'язку з ритуальною магією і міфами, звернене насамперед до діяльної, а не споглядальної стороні людського буття. Новелістичний сюжет, побудований на різких антитезах і метаморфози, на раптовому перетворенні однієї ситуації в прямо їй протилежну, поширений в багатьох фольклорних жанрах (казка, байка, середньовічний анекдот, фабліо, шванк).

В«Літературна новела виникає в епоху Відродження в Італії (яскравий зразок - В«ДекамеронВ» Дж. Боккаччо), потім у Англії, Франції, Іспанії (Дж. Чосер, Маргарита Наваррська, М. Сервантес). У формі комічного і повчального новела відбувається становлення ренесансного реалізму, який розкрив стихійно-вільне самовизначення особистості в чреватому превратностями світі. Згодом новела у своїй еволюції відштовхується від суміжних жанрів (оповідання, повісті та ін), зображуючи екстраординарні, деколи парадоксальні і надприродні події, розриви в ланцюзі соціально-історичного і психологічного детермінізму В». [5, 248]

Г— îñåð ГЄГ ГЄ ïîýò ГҐГ№ГҐ äî ñîçäàíèÿ ðàññêàçîâ В» èñïûòàë âëèÿíèå ôðàíöóçñêîé ГЁ èòàëüÿíñêîé ëèòåðàòóðû. Г‚ òâîð Г· ГҐГ±ГІГўГҐ Г— îñåðà, ГЄГ ГЄ èçâåñòíî, ïîÿâëÿþòñÿ óæå íåêîòîðûå Г· åðòû, ГЁ ГҐГЈГ® ïðèíÿòî îòíîñèòü ГЄ Âîïðîñ Г® âëèÿíèè ñîçäàòåëÿ êëàññè Г· åñêîé íîâåëëû Âîçðîæäåíèÿ Äæîâàííè Áîêêà Г· Г· Г® Г­Г  Г— îñåðà ÿâëÿåòñÿ ñïîðíûì. Äîñòîâåðíû òîëüêî ГҐГЈГ® çíàêîìñòâî Г± ðàííèìè ïðîèçâåäåíèÿìè Áîêêà Г· Г· Г® ГЁ èñïîëüçîâàíèå Гў ГЄГ  Г· ГҐГ±ГІГўГҐ ГЁГ±ГІГ® Г· íèêîâ Áîêêà Г· Г· èåâûõ «Ôèëîêîëî» (Гў ðàññêàçå Ôðàíêëèíà), «Èñòîðèè çíàìåíèòûõ ìóæåé ГЁ æåíùèí В»(Гў ðàññêàçå ìîíàõà), «Òåñåèäû» (Гў ðàññêàçå ðûöàðÿ) ГЁ òîëüêî îäíîé ГЁГ§ íîâåëë «Äåêàìåðîíà», Г  èìåííî èñòîðèè âåðíîé æåíû Ãðèçåëüäû, ГЇГ® ëàòèíñêîìó ïåðåâîäó Ïåòðàðêè (Гў ðàññêàçå ñòóäåíòà). Ïðàâäà, íåêîòîðóþ ïåðåêëè Г· ГЄГі Г± ìîòèâàìè ГЁ ñþæåòàìè, Áîêêà Г· Г· Г® Гў «Äåêàìåðîíå», ìîæíî íàéòè ГІГ ГЄ-æå Гў ðàññêàçàõ øêèïåðà, êóïöà ГЁ Ôðàíêëèíà. Ðàçóìååòñÿ, ГЅГІГ  ïåðåêëè Г· ГЄГ  ìîæåò îáúÿñíÿòüñÿ îáðàùåíèåì ГЄ îáùåé òðàäèöèè. Г‚ Г· èñëå èíûõ ГЁГ±ГІГ® Г· íèêîâ ðàññêàçîâ В»-В« Çîëîòàÿ ëåãåíäà В» ßêîâà Âîðàãèíñêîãî, ГЎГ Г±Г­ГЁ (Гў Г· àñòíîñòè, Ìàðèè Ôðàíöóçñêîé) ГЁ «Ðîìàí Г® Ëèñå В»,В« Ðîìàí Г® Ðîçå В», ðûöàðñêèå ðîìàíû Àðòóðîâà öèêëà, ôðàíöóçñêèå ôàáëèî, äðóãèå ïðîèçâåäåíèÿ ñðåäíåâåêîâîé, îò Г· Г Г±ГІГЁ Г Г­ГІГЁ Г· íîé ëèòåðàòóðû (Íàïðèìåð, Îâèäèé). Ìåëåòèíñêèé òàêæå ãîâîðèò, Г· ГІГ®: «Ëåãåíäàðíûå ГЁГ±ГІГ® Г· Г­ГЁГЄГЁ ГЁ ìîòèâû íàõîäèì Гў ðàññêàçàõ âòîðîé ìîíàõèíè (Âçÿòîå ГЁГ§ «Çîëîòîé ëåãåíäû »æèòèå Ñâ. Öåöèëèè), þðèñòà (Âîñõîäÿùàÿ ГЄ õðîíèêå Íèêîëà ÒðèГ...


Назад | сторінка 2 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Е.Т.А. Гофман і його казкова новела "Крихітка Цахес на прізвисько Цин ...
  • Реферат на тему: Новела Проспера Меріме "Кармен"
  • Реферат на тему: Шлюб, любов і сім'я в творі Дж. Чосера "Кентерберійські оповідання ...
  • Реферат на тему: "Очисне вплив" (катарсис) малих прозових жанрів сучасної російськ ...
  • Реферат на тему: Урок літератури на тему: "Пошуки сенсу життя - це доля кожного мислячо ...