і Пакистаном. Постфактум стверджували, що сторони були В«в п'яти хвилинах В»від великого конфлікту із застосуванням вже тоді наявного в їх розпорядженні ядерної зброї 1 .
Відкрито заступитися за В«братів по віріВ» Пакистан тоді не зважився, і протягом наступних трьох років індійським силам правопорядку вдалося відновити відносний спокій в долині Кашміру і прилеглих до неї районах.
У 1996 р. владі штату вдалося організувати вибори в місцеве законодавчі збори. Лідер перемогла на них партії В«Національна конференція В»син Шейха Абдулли Фарук очолив уряд, що залишалося в влади до 2002 р. Фарук пішов на встановлення партнерських відносин з правлячою в Індії з 1998 р. індуської-націоналістичної В«Бхаратія Джаната ПартіВ» і користувався підтримкою Делі. Що стосується кашмірських екстремістів, то вони перейшли до тактики терору і залякування місцевого немусульманського населення, а також В«колабораціоністівВ» з числа мусульман. При цьому вони розширили географію своїх вилазок, охопивши ними як південні райони (область Джамму), так і північні (Район карго). Безперервна терористична активність змусила індійські влади дислокувати тут на постійній основі регулярні армійські і поліцейські частини чисельністю, за різними оцінками, від 350-400 до 700 тис. чоловік.
Особливу увагу індійські військові приділяли непроникності встановленої в 1971 р. лінії контролю в Кашмірі, що стала фактичною кордоном з Пакистаном. Саме через неї по важкодоступних, в основному північним, гірським маршрутами в індійський Кашмір перебиралися пройшли в Пакистані підготовку диверсанти і агітатори. Переходу кордону сприяла та обставина, що лінія контролю розділила селища, де проживають нерідко близькі й далекі родичі.
Обстановка на лінії контролю впродовж 90-х років залишалася вкрай напруженою. Між охороняли її пакистанськими та індійськими частинами періодично виникали артилерійські перестрілки. Загострення ситуації спостерігалося в серпні-вересні 1997 р. і особливо сильне - у травні-червні 1999 року
Ще одним виключно гострим став період з травня до червня 2002 м., що призвів до глибокої кризи в індійсько-пакистанських відносинах. Безпосереднім приводом для цього послужив терористичний акт, здійснений бойовиками проти індійських солдатів і мирних жителів в безпосередній близькості від лінії контролю в Кашмірі. Індійський уряд звинуватило Пакистан в прямій і непрямої підтримки терористів і привело в стан підвищеної бойової готовності зосереджені поблизу кордонів з Пакистаном регулярні частини чисельністю понад півмільйона людей. Концентрація індійських військ уздовж кордонів з Пакистаном здійснювалася з грудня 2001 р., ставши реакцією на напад мусульманських терористів на будівлю парламенту в Делі.
У відповідь на прийняті індійським керівництвом у середині травня рішення Ісламабад привів свої війська, розташовані по лінії кордонів, в бойову готовність, так що в протистоянні брали участь з обох сторін, за рі...