кий повністю або частково оплачуються туристу з фінансових джерел, призначених на соціальні потреби. p>
В цілому соціальний туризм розглядається як економічна категорія і в більшості законів різних держав цей вид туризму зараховується до пріоритетних. Російський закон дає соціальному туризму третю ступінь пріоритету після внутрішнього і в'їзного напрямків туризму.
Процитована з федерального закону формулювання - поки єдина в відношенні саме соціального туризму. Але до цих пір в нашій країні не розроблений регламентує документ, який би визначав механізм отримання від держави належне за законом виплата з бюджетних коштів, що передбачаються на соціальні потреби. Немає і конкретного визначення, хто з туристів, на які свої подорожі, де і коли може отримати фінансову підтримку від держави на ці цілі. p align="justify"> Головна мета соціального туризму - створення умов для подорожей пенсіонерам, інвалідам, ветеранам війни та праці, школярам, ​​молоді та будь-яким іншим громадянам, яким держава, державні та недержавні фонди, інші організації надають соціальну підтримку.
На прикладі ряду цивілізованих країн ми бачимо, що соціальний туризм розвивається у вигляді В«асоціативного туризмуВ», організаторами якого є професійні спілки туристських компаній та асоціації соціального туризму. Основним завданням соціального туризму стала організація дешевих поїздок для людей з низькими доходами. Чималу роль у розвитку соціального туризму зіграли і муніципальні органи влади, створюючи для цього не тільки економічні умови (надання соціально орієнтованого турбізнесу пільг на землю, пільг у частині оподаткування та ін преференції), а й інфраструктурні, в першу чергу, орієнтовані на людей з обмеженими фізичними можливостями. Саме тому в країнах Європи туризм для цієї категорії громадян - буденне явище. Свої послуги в цій сфері пропонують безліч турфірм, що мають різноманітні спеціалізовані туристські програми та екскурсії для інвалідів. Економічно вигідним розвитку соціального туризму сприяє не наявність окремих одиничних інфраструктурних елементів, а створена целеполагающая система, що забезпечує доступ людей до повноцінного відпочинку, а значить і ефективному відновленню фізичних і духовних сил.
Так, наприклад, у Німеччині в цілях розвитку культурно-пізнавального туризму всі місця дозвілля облаштовані з урахуванням потреб маломобільних громадян . У музеях і театрах, як правило, є крісла-коляски, якими можуть скористатися інваліди. Велика увага В«доступномуВ» культурно-пізнавальному туризму приділяється і в Іспанії. Британські турфірми, які пропонують соціальні тури провели інспекцію в Барсело...