життя видання констітуцій окрем збіркою НЕ вдалось.
Підготовка російської революції 1905 року, загальний страйк були для "Київських відгуків" ГАРЯЧА часом. Значення газети в Киеве и кіївській губернії Постійно Зростай. Керували газетою в цею годину М.Василенко и М.Ратнер. После 17 жовтня М.Ратнер активно зайнявся Політичною діяльністю, часто від'їжджав з Києва, довго проживав в Петербурге. Таким чином, робота по Редакції газети Повністю переходила до Миколи Прокоповича. 8
Во время загально страйку працівніків Південно-Західної залізніці "Київські відгукиВ» не виходе. Видання газет відновілось после погрому, Який відбувся в Киеве в зв'язку з виданням маніфесту 17 жовтня 1905 р. ПРОТЯГ цілого тижня газета друкувалися на своих сторінках листи и свідчення очевідців про погром, что зробім ее популярною в Киеве. Ее тираж на качану листопаду 1905 р. досяг 25 тисяч екземплярів - цифри небувалої для того годині в Киеве. Популярність газети в Киеве робіла ее популярну и в провінції. 9
Із "заміток очевидця" про "жахліві дні" 10 Л.Лічкова можна сделать Висновок, якові роль відігравала редакція "Київських відгуків" в жовтневі Дні. Редакція "Київських відгуків," якові очолював М.Василенко, в Жовтні и лістопаді 1905 р. стала Ніби центром, Куди Прості громадяни йшлі Зі своими проблемами та потребами. После селянського з'їзду в редакцію часто приходили селяни, приносили свои революційні вимоги. Більшість з них не можна Було друкувати через цензуру. 11
Бухгалтерія газети здійснювала Грошові збори на цілі, Які НЕ можна Було назваті легально, на Користь тихий чг других ОСІБ, Які потерпілі від Дій власти. Ці збори здійснювалісь Повністю Відкрито и даже запісувалісь в бухгалтерські книги, доки в грудні 1905 року НЕ Вийшов циркуляр генерал-губернатора Сухомлинова, Який їх Заборона. 12
У Києві Б.Юзефовіч ВІВ кампанію проти генерал-губернатора Сухомлинова, а особливо проти управляючого его канцелярією Н.Молчановського. Молчановській БУВ Переконаний українцем и констітуціоналістом, боровся з чорносотенцямі и намагався довести, что жовтневий погром БУВ здійсненій ними, и что Головня організатором его БУВ київський поліцмейстер Ціхоцькій. Цензор О.Сидор підтрімував Б.Юзефовіча в его боротьбі проти Н.Молчановського. Колі до Киева надійшлі "тімчасові правила про друк", О.Сидор зібрав редакторів усіх газет, окрім "Киянина", и провів Мирного бесіду про пресу и свое Ставлення до неї. Редактори повірілі в добрі намірі цензора, альо не минула й два тижні, як "Київське слово", де згуртувалісь соціал-демократи, Було закрите, а декілька ОСІБ Було прітягнуто до судової відповідальності за Статтей 129 кримінального уложення. Була закрита "Київська газета", яка змінила после того декілька назв и врешті стала віходити под назви "Київська думка", тім самим убезпечівші собі, як стверджувалі, особистою рентою, яка сплачувалась цензору О.Сідорову. "Київські відгуки" ще Тримай. СПРОБА закрити їх наштовхувалісь на спротив Н.Молчановського, а через нього генерал-губернатора Сухомлинова. Н.Молчановській НЕ БУВ співробітніком газети и взагалі ніякого прямого відношення до газети не МАВ. ВІН БУВ Тільки особисто близьким з професором І.Лучіцькім, а як учасник гуртка "бродніків" був знайомиться з Деяк іншімі співробітнікамі газети, зокрема з М.Василенко. 13
Година від годині О.Сидор позбав конфісковував "Київські відгуки", завдаючі тім самим матеріальну шкоду Редакції. Спочатку Йому не вдаватися Жодний разу прітягнуті видавців газети до крімінальної відповідальності.
Напрікінці 1905 року хтось Зі знайомиться Л.Лічкова купивши на Подолі книгу, яка булу недавно в руках В.Юзефовіча. У ній оказался лист О.Сідорова до Б.Юзефовіча, в якому йшлось про необхідність зніщіті "Київські відгуки", ТОМУ ЩО ця газета нібіто булу рупором Н.Молчановського. 14
Цензурні переслідування прізвелі до того, что тираж "Київських відгуків "почав зніжуватісь. Грудень 1905 року прініс багатая змін в діяльність видання. Професор І.Лучіцькій заснував у Києві відділення кадетської партії. "Київські відгуки" залишились безпартійною газетою. Тому І.Лучіцькій Вийшов Зі складу Редакції и зняв свой підпис як редактор-видавець. Разом з В.НАУМЕНКО ВІН ставши відаваті Кадетський газету "Свобода і право". Зняв свой підпис як видавець "Київських відгуків" такоже І.Ківліцькій, альо через Другие причини. ВІН БУВ вчителем Киевськой гімназії. Газета, з Якою ВІН співпрацював, булу Яскраве опозіційною до Уряду, тож стійбище І.Ківліцького Було незручнім и віклікало незадоволення з боку навчального округу. 15
5 грудня 1905 року Д.Марколін поставивши М.Василенко Завдання создать СПІЛЬНЕ общество з метою придбання газети "Київські відгуки". Це общество Було Утворення позбав в березні 1906 року. 16
Тім годиною список співробітніків "Київських відгуків" зазнався знач...