вується доцільність прийняття тези з метою виробки активної життєвої позиції і реалізації певних про-грам дій, що випливають з доказуваного положення. Поняття В«ар-гументаціяВ» багатшими за змістом, ніж поняття В«доказВ»: метою докази є встановлення істинності тези, а метою аргумен-тації - ще й обгрунтування доцільності прийняття цієї тези, по-каз його важливого значення в даній життєвій ситуації і т. п. У теорії ар-гументаціі В«аргументВ» також розуміється ширше, ніж в теорії доказу, бо в першій маються на увазі не тільки аргументи, що підтверджують істинність тези, а й аргументи, що обгрунтовують доцільність його прийняття, які демонструють його переваги в порівнянні з други- ми подібними твердженнями (пропозиціями). Аргументи в процесі аргументації набагато різноманітніше, ніж у процесі докази. p> Форма аргументації і форма докази також не збігаються повністю. Перша, як і остання, включає в себе різні види умовиводів (дедуктивні, індуктивні, за аналогією) або їх ланцюг, але, крім того, поєднуючи доказ і спростування, передбачає обгрунтування. Форма аргументації найчастіше носить характер діалогу, бо аргументують не тільки доводить свою тезу, а й спростовує антитеза опонента, переконуючи його і/або що є свідком дискусії аудиторію в правильності своєї тези, прагне зробити їх своїми однодумцями. p> Діалог як найбільш аргументована форма ведення бесіди прийшов
до нас з давнини (так, Стародавня Греція - батьківщина діалогів Платона, техніки спору у формі запитань і відповідей Сократа і т.п.). Але діалог - це
зовнішня форма аргументації: опонент може тільки мислитися (що
особливо наочно проявляється у письмовій аргументації). Внутрішня
форма аргументації представляє собою ланцюг доказів і спростувань аргументують в процесі докази їм тези та здійснення переконання. У процесі аргументації вироблення переконань у співрозмовника або аудиторії часто пов'язана з їх переконання. Тому в аргументації велика роль риторики в її традиційному розумінні як мистецтва красномовства. У цьому сенсі досі становить інтерес В«РиторикаВ» Аристотеля, в якій наука про красномовство розглядається як теорія
і практика переконання в процесі доведення істинності тези. В«Слово є великий володар, який, володіючи дуже малим і зовсім
непомітним тілом, робить пречудові справи. Бо воно може і страх
вигнати, і сум знищити, і вселити, і співчуття пробудити В», - писав давньогрецький вчений Горгій про мистецтво аргументації. Не було періоду в історії, коли б люди не аргументували.
Без аргументації висловлювань неможливо інтелектуальне спілкування,
бо вона - необхідний інструмент пізнання істини. p> Теорія докази і спростування є в сучасних умовах засобом формування науково обгрунтованих переконань. У науці вченим доводиться доводити самі різні судження, наприклад, судження про те, що існувало до нашої ери, до якого періоду належать предмети, виявлені при археологічних розкопках, про атмосферу планет Сонячної системи, п...