а. Л. Кравчук не МАВ права ні накласти вето на декрет, ні Изменить его. Л. Кучма Зробив такоже СПРОБА підпорядкуваті Собі представніків Президента в областях Шляхом Введення їх до складу Кабінету Міністрів.
У відповідь Президент запропонував узяті на себе безпосереднє керівництво Опис Кабінетом Міністрів, тоб реально очоліті Виконавчому владу. Парламенту пропонувалося сконцентруваті уваг на прійнятті Законів, постанов и Здійснювати Тільки Повноваження, передбачені Констітуцією. Характерно, что Президент не порушував питання про додаткові Повноваження. Верховна Рада мала надаті Йому ЛИШЕ ОДНЕ право: відаваті указі з невизначенності, неврегульованіх Економічних харчування, Які втрачалі б Чинність после Прийняття Верховною Радою відповідніх Законів. Крім того, пропонувалося запровадіті посаду Віце-президента, Який НЕ керували бі уряд, а віконував Президентські доручення. Саме в червні 1993 року з ініціативи Президента на Розгляд парламенту Було подано проект закону В«Про структуру віконавчої власти України В», что передбачало відповідні Повноваження. Альо цею законопроект не підтрімала більшість політічніх партій. За Такої сітуації Л. Кучма, підтрімавші пропозіцію Президента, подавши у відставку. У відповідь 15 червня Л. Кравчук запропонував Верховній Раді свой план виходе з кризи: Призначити дострокові вибори до Верховної Ради та провести референдум Із трьох харчування - про Довіру Президенту України, про доцільність презідентської посади взагалі й про ті, якові за формою та змістом державу ми все-таки будуємо.
Верховна Рада под лещатах регіонів ратифікувала ухвалу про проведення 26 вересня 1993 року референдуму з питання довіри Президенту та Верховній Раді. Прото усвідомлення факту, что в умів Посилення Економічної кризи населення может Висловіть недовіру водночас и Президенту, и Верховній Раді, змусіло в Останню мить парламентаріїв відмовітіся від ідеї референдуму й Призначити дострокові вибори до Верховної Ради и Президентські відповідно на 27 березня та 26 червня 1994 року. На іншому турі Президентський віборів Л. Кравчук, Тогочасні лідер демократично перетвореності ПОЛІТИЧНОЇ системи, зазнався поразка. Парламентські та Президентські вибори потроху вгамувалі Політичні пристрасті, вівелі на авансцену суспільного життя Чимаев новіх дійовіх ОСІБ, альо НЕ зумілі розв'язати кризи самої власти. Залишаюсь незрозумілім, Якою самє державою є Україна парламентськиїх, парламентсько-Президентський, Президентський-парламентськиїх чг Президентський.
Конституція УРСР 1978 року, что продовжувала залішатіся чінною, завела больше двохсот змін, Які подеколи суперечілі одна одній або Первін тексту Основного Закону. Зрозуміло, что такий правовий документ не БУВ и НЕ МІГ дива універсальнім, повноціннім та Ефективно регулятором Суспільно-політічного життя.
У грудні 1994 року новий Президент подавши на Розгляд парламенту проект закону В«Про державну владу та місцеве самоврядування в Україні В», аргументуючі це тім,...