робуту досліджуються давно і в різних аспектах багатьма представниками наукової думки. Загальнотеоретичні та методологічні основи представлені в працях найбільших представників зарубіжної економічної думки: Дж.Б. Кларка, К. Маркса, А. Маршалла, К. Менгера,
А. Пігу, А. Сміта. Необхідно відзначити окремі розробки А. Бергсона, Дж. Б'юкенена, В. Парето, Дж. Хікса, Г. Хоттелінга. p> Значний внесок у наукове вирішення питань, пов'язаних з удосконаленням понятійного апарату рівня життя і добробуту, проблемами їхнього формування, моделювання та прогнозування внесли такі відомі вітчизняні вчені, як І.В. Бестужев-Лада, В.М. Бобков, Н.І. Бузляков, І.І. Дмітрічу, А.П. Єгоршин, Н.Д. Кремлев, В.Ф. Майер, А.В. Мочалов, П.С Мстиславській, В.Я. Райцин, А.С. Ревайкін, С. Д. Рєзнік, Г. А. Рєзнік, Н.М. Рімашевський, В.М. Рутгайзер, Л.Н. Семеркова, Р.Ф. Старков. p> У роботах В.М. Бордюк, А.Г. Гранберга, Л.І. Гумуровой, В.В. Желтова, В.М. Жеребіна, Л.В. Константинової, Л.С. Мешанілова, В.В. Почекіна, Б.А. Райзберга, О.М. Романова, Л.Л. Шпака знайшли своє відображення регіональні аспекти рівня життя та регіональної соціальної політики. p> Дана тема є актуальною і в наші дні, так як з проблемами, які розглядаються в ній, економісти стикаються досить часто. В умовах наростання міжрегіональної диференціації життєвого рівня назріла необхідність розробки інструментарію його регулювання. Світова практика накопичила значний досвід в області підвищення престижності і якості життя працівників. Протягом тривалого часу на багатьох підприємствах апробуються нові методи стимулювання, які спонукають працівників трудитися більш ефективно, що є одним з найважливіших чинників створення сприятливих умов для підвищення якості їх життя, використання в цих цілях методів близької і далекої мотивації. p> Підвищення якості життя здійснюється на основі спеціально розробляються для цих цілей корпоративних програм, систем, моделей, які включають в себе широку гаму питань:
• вибір та апробацію нових форм організації і стимулювання праці;
• вдосконалення планування індивідуальної та колективної діяльності;
• ротацію трудової діяльності;
• участь працівників у розподілі прибутку;
• створення "гуртків якості";
• делегування повноважень у прийнятті рішень;
• створення колективних органів управління виробництвом;
• використання методів підвищення якості трудового життя (безпека та здорові умови праці, розвиток здібностей, справедливість, розвиток трудової демократії, професійне зростання, задоволення потреб у самовираженні, захищеність працівника). p> Моделі мотивації підвищення якості життя і трудової діяльності працівників як у Росії, так і в інших країнах будуються таким чином, щоб максимально спонукати індивіда чи колектив до діяльності по досягненню особистих і колективних цілей. p> Стосовно до російської економіки передумов для підвищення якості жит...