134,376,67. Фондовіддача (п. 1: п. незважений індексресурсоотдачі (п. 5 + п. 6 + п. 7): 3 ................................. 121,278,4
Перше - нульові оцінки, які виникають у статистичних моделях при відсутності варіації (рівномірному розподілі ресурсу) і в оптимальних моделях при його Нелімітірованность. Проти застосування в економіці нульових або нескінченно великих оцінок заперечував ще В. Петті, який вважав безглуздою таку ситуацію, при якій цінність однієї порції ресурсу дорівнює цінності будь-якої кількості таких порцій. Ця теза не втратив своєї переконливості і в наші дні. p align="justify"> Оцінка ресурсів методами "поставлення" частини результату призводить до множинності оцінок одиниць однойменного ресурсу і до непостійності співвідношень одиниць різнойменних ресурсів. Наприклад, трактори однієї марки, рівноцінні в момент їх виробництва, після розподілу по об'єктах господарювання отримують кожен свою оцінку, яка до того ж змінюється по роках, що суперечить практичної розумності ресурсних оцінок. p align="justify"> Інший поширений спосіб розрахунку інтегрального показника ресурсного наявності - на основі вартісних оцінок ресурсів, зокрема, методологічних принципів і методичних схем обчислення національного багатства. Визначення аграрного ресурсного потенціалу як складової всього національного багатства дозволяє використовувати цей показник і для внутрішньогалузевого аналізу, і для міжгалузевих макроекономічних зіставлень. p align="justify"> Перші спроби оцінити національне багатство в грошовому вираженні відомі по роботах В. Петті, який вважав вартість сільськогосподарської землі рівній річний ренті (доходу орендодавця), помноженої на 18-21 рік, а грошову оцінку працівника - його середньому річному доходу за 7-8 років. Згідно з розрахунками вченого, грошова оцінка 1 працівника перевершувала ціну 1 га сільськогосподарських земель у 9 разів. Надалі була створена багата наукова літературна база з різними методиками та результатами оцінки національного багатства різних країн, у тому числі і України. p align="justify"> Насамперед, звернемося до оцінки аграрного земельного фонду. До Першої світової війни в Україні діяв вільний земельний ринок, і ціну землі можна було визначати як середню величину на основі статистики земельних угод. Відповідні дані за 1913 р. по Європейській частині Російської імперії привів у своїх роботах академік С. Г. Струмілін. У той час на вказаній території ціна 1 га сільськогосподарських земель становила 112 руб. Царський рубль містив 0,774235 г чистого золота, отже, ціна 1 га дорівнювала 86,7 г золота. Сьогодні офіційний курс НБУ коливається навколо 450 грн. за 1 г золота, відповідно, наведена академіком С. Г. Струміліним цифра в наші дні дорівнювала б 38 тис. грн. у золотому еквіваленті, тобто приблизно 5000 дол. Така ціна аграрних земель набагато перевершує її нинішні кадастрові оцінки, але не вище сучасних цін на землю в розвинених країнах. p align="justify"> Важливо, що...