атану. Михайло Архангел - це розум, покірний істині Божій, а сатана, це розум обурених, суемудренний, від якого всі революції, і в сімействах, і в Церкви ... "В« Нехай не думають, що в області віри немає філософії ... Ні, сукупність істин віри є сама струнка, піднесена філософія, втішна філософія, система справжня, який не представляє жодна система філософії. Тільки до споглядання цього системи не можна зійти раптом. Треба чисто приймати істину за істиною, як викладається, без суемудрія, і складати їх у серці ... Коли зберуться всі істини, тоді свідомість, молитвою витончене, разом побачить їх лад і буде насолоджуватися, і тоді засяє в душі світло велике. Це - премудрість потаємна від синів віку цього. В«Саме тому, що Святитель Феофан, перебуваючи в 22-х річному затворі, пізнавав ці істини
дослідним шляхом , а не тільки з філософської літератури, слово його має таку силу. Він залишив нам високий образ духовного життя аскета-затворника, який молиться за свій народ і за весь рід християнський.
1. Житіє Святителя Філарета
Святитель Філарет (Василь Михайлович Дроздов) народився в сім'ї коломенського диякона (Згодом священика). Початкову освіту майбутній Святитель отримав в Коломенською семінарії, потім, з 1800 р., у Троїцькій Лаврської семінарії, і незабаром, проявивши великі здібності до проповіді і мовам, звернув на себе уваги її організатора митрополита Платона (Левшина). З 1803 р. Василь Михайлович вже сам тут викладав. Незабаром митрополит Платон переконав молодого семінарського вчителя в необхідності прийняти чернецтво. Постриг з ім'ям Філарет (на честь праведного Філарета Милостивого) здійснився в Свято-Духівському церкви Лаври 16 листопада 1808 У 1809 р. Святителя (вже в сані ієродиякона) перевели до Петербурга, в тому ж році здійснилося свячення під ієромонаха. У 1811 р., в сані архімандрита, він стає ректором Санкт-Петербурзької Духовної академії і залишається на цій посаді до 1819 Тут він блискуче викладає різні богословські дисципліни. В цей же час їм було розпочато працю всього його життя, пов'язаний з переведенням на російську мову Святого Письма Старого і Нового Завіту. Однак у справі перекладу він зустрічав постійне протидія, у тому числі і з боку ряду ієрархів; потому кілька років Біблійне Товариство виявилося закрито, і справа перекладу Святого Писання було призупинено. Тоді Святитель вже обіймав Московську митрополичу кафедру (починаючи з 1826 р.). У той час його часто звинувачували в неправославіі, і навіть складаються їм катехізиси піддавалися обов'язкової правці. І проте вплив святителя Філарета на життя і Російської Церкви, і держави було досить значно. Митрополита Московського любили і шанували духовенство та миряни не тільки з його єпархії, але й з віддалених місць, - за високий духовний настрій, за побожне служіння, за увагу до людей і - далеко не в останню чергу - за високу освіченість. До його думки прислухалис...
