="justify"> Вѕ розглянути загальну характеристику ПДВ в Євросоюзі;
Вѕ проаналізувати роль ПДВ в Євросоюзі;
Вѕ зробити порівняльний аналіз податку на додану вартість на прикладі Великобританії, Франції та Росії;
Вѕ охарактеризувати перспективи подальшого розвитку ПДВ в Євросоюзі.
Структурно курсова робота складається з вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури.
1. Податок на додану вартість у Євросоюзі
1.1 Теорія та історія ПДВ
До системи непрямого оподаткування належать платежі, які фактично стягуються із споживачами товару, роботи, послуги, оскільки включається до їхньої ціни. Найпопулярнішим непрямим податком у світі вважається ПДВ. Податок на додану вартість встановлено у більш ніж 120 країнах світу. Ідея створення платежу народилася у німецького підприємця Вільгельма фон Сіменса в 1919 році. Спочатку податок називався В«Veredelte UmsatzsteuerВ» - В«облагороджений податок з оборотуВ». Його платили при продажу будь-якої продукції або послуг. При цьому фірми не могли зарахувати податок при купівлі сировини. Однак впровадити ПДВ на практиці у Вільгельма фон Сіменса не вийшло. Пізніше принцип стягнення ПДВ допрацював француз Моріс Лоре. Перш ніж ввести податок на додану вартість на території Франції, податок В«тестувалиВ» в африканській державі Кот д `Івуар більше десяти років. Сучасний вигляд ПДВ придбав у Франції в 1954 році. p align="justify"> Перехід до однакового непрямому обкладенню в ЄС розпочався з гармонізації національних систем податку з обороту. Цей податок охоплював всі товари, які надходили у зовнішньоторговельний оборот і був одним з основних джерел доходу державних бюджетів країн-членів Європейського співтовариства. Серед непрямих податків він надавав найбільший вплив на конкурентні позиції підприємств і фірм у Співтоваристві. p align="justify"> На початок і в перші роки діяльності ЄС у країнах-членах практикувалися дві системи справляння податку з обороту: кумулятивна система і система В«податку на додану вартістьВ» (ПДВ). Останній податок, відомий в англомовних країнах як В«VATВ» (Value-added tax), а у франкомовних країнах як В«TVAВ» (Taxe sur la valeur ajoutee), є великим джерелом засобів у більшості країн світу. Податок стягується багаторазово, на кожній стадії просування товаpa або послуги до споживача; об'єктом оподаткування є тільки вартість, додана на даній стадії їх виробництва або реалізації (а не повна вартість, як при кумулятивній системі). p align="justify"> У квітня 1967 р. Рада ЄС прийняла директиву про перехід країн-учасниць не пізніше 1 січня 1970 до єдиної (європейської) системи податку на додану вартість, який таким чином затверджував...