алей хлором у кількості до 26 мкг, і мініатюрна лампа типу 6Ж5П - в кількостях до 2 мкг. Пояснюючи різну сприйнятливість ламп до забруднення деталей хлором, автор роботи приходить до висновку, що ця сприйнятливість визначається конструкцією і технологією відкачування ламп, тобто, іншими словами, вона залежить від інтенсивності переносу хлору в катод.
У наведених прикладах ми маємо пряму аналогію з киснем, з якого майже на половину складаються такі використовувані в електровакуумних приладах матеріали, як скло і кераміка. Негативний вплив кисню цих матеріалах виявляється лише тоді, коли виникають умови для його перенесення в катод, наприклад, якщо скляні або керамічні деталі піддатися електронного бомбардування або виникне електроліз скла. Виділився вільний кисень зменшить емісію катода, і прилад швидко вийде з ладу.
Отже, поки в приладах відсутні процеси, що сприяють міграції забруднення з різних деталей в катод, у технологів не повинно бути причин для забобонного страху перед цими забруднень. Але, тим не менш, не слід відмовлятися від доступних методів очищення деталей.
Коли технологія дешева і проста, її потрібно застосовувати, незважаючи на те, що технічна обгрунтованість цього твердо і не доведена. Поряд з цим було б безрозсудним прагнути повністю виділити воду зі скляних деталей або кисень з нікелевих, хоча ми знаємо, що вода і кисень в незначних кількостях виділяється з цих деталей при роботі приладів; для скла це зажадало б занадто багато часу, а для нікелю - взагалі не здійсненно, так як ми розпорошили б його раніше, ніж звільнили від кисню.
Всі наведені приклади повинні застерігати технологів від поспішних висновків при аналізі причин поганої працездатності приладів: виявлення на їх деталях речовин, отруйних катод ще не означає, що погіршення працездатності викликано саме цими, а не будь-якими іншими речовинами.
Види забруднень
електровакуумний прилад забруднення катод
Забруднення деталей механічними частинками
Шкідлива вплив різного роду механічних частинок на якість і надійність електровакуумних приладів було усвідомлено тільки 53 роки тому. У цивільної та військової апаратурі того часу стали в масових кількостях використовувати електровакуумні прилади, причому виходи з ладу одиничних приладів приводили до відмовам дорогої і відповідальної апаратури. Так виникла проблема надійності електровакуумних приладів, що оголосила В«тотальну війнуВ» з усякого роду вільними частинками в приладах.
Небезпека вільних частинок, в першу чергу пилу, раніше всього стала загрожувати приймально-підсилювальним лампам з малими відстанями між електродами. Ворсинки при цьому зазвичай не перегорають, так як в ланцюгах електродів ламп є високоомні навантаження, що обмежують струми електродів. Тому замикання між електродами бувають тривалими. У таких випадках усередині ламп можна помітити розпечені ворсинки, що застрягли найчастіше між сітками.
Пов...