способу отримання заготовки і визначення її припусків і допусків;
в) розрахунок режиму різання згідно з п. 5. p> г) вибір ріжучого інструменту та проектування одного з них;
д) вибір пристосувань та проектування одного з них;
е) список літератури. br clear=all>
Введення
Технологічна підготовка є частиною виробничого процесу - її завданням є розробка технологічних процесів і забезпечення технологічності конструкції вироби. Розробка технологічного процесу передбачає процедури аналізу вихідних даних, вибору заготовки, технічних баз, складання маршруту обробки, розробки переходів, вибір обладнання та інструментів, визначення режиму різання і т.д. p> Мета розробки технологічного процесу - вибір найбільш ефективних методів і засобів виготовлення деталі. p> Деталь: Конічне зубчасте колесо
Виготовлено зі сталі Ст 45 (ГОСТ 1050-74)
s в 610 Мпа
200 НВ
Так як однієї з характеристик даного виробництва є малий обсяг випуску однакових виробів і повторне виготовлення яких не передбачається, значить технологічне обладнання даного виробництва буде універсальним, і на робочому місці будуть виконаються різні операції з використанням універсальної оснастки без їх періодичного повторення. Виходячи з цього, робиться висновок про тип виробництва - одиничному. br clear=all>
Вибір способу отримання заготовки і визначення її припусків і допусків
Спосіб отримання заготовки: Прокат
Припуски визначаємо за ГОСТ 7829-70
Припуски поділяються на загальні та міжопераційні. Загальним припуском називають знижуваний в перебігу всього процесу обробки даної поверхні - від розміру заготовки до остаточного розміру готової деталі. Міжопераційному називається припуск, видаляється при виконанні окремої операції. Потрібно, щоб припуск мав розміри, забезпечують виконання необхідної для даної деталі механічної обробки при задоволенні встановлених вимог до шорсткості і якості поверхні металу, точності розмірів деталей при найменшому витраті матеріалу і найменшої собівартості деталі. Встановлюючи розміри припусків на обробку, необхідно вказати допустиме відхилення від них, тобто допуски на розміри заготовки, оскільки отримати заготівлю точно встановлених розмірів неможливо. Розмір припуску залежить від таких параметрів, як товщина поверхневого пошкодженого шару, тобто товщина кірки для литих заготовок, зневуглецьованого шару для прокату, глибини поверхневих нерівностей, раковин, тріщин, пор, і пр., а також від неминучих виробничих і технологічних похибок, які залежать від способу виготовлення заготовки, її форми і розмірів, способу обробки, геометричних похибок верстата та інших факторів. У виробничих умовах розміри припусків встановлюють, грунтуючись на досвіді, при цьому використовуються різні нормативні таблиці, входами в які є геометричні розміри деталі конструктивні форми, точність обробки і чистоти поверхні. p> На рис. 1 показані схеми розташування міжопераційних припусків і допусків при обробці заготовок типу валу (рис. 1, а) і отвори (рис. 1 б) . p> Необхідно мати на увазі, що показані на рис.1. припуски є найменшими. p> З схеми малюнка видно, що загальний припуск на обробку - Z 0 дорівнює сумі найменших міжопераційних припусків і міжопераційних допусків без допуску на певну операцію
В
Z 0 = Z 1 + d 1 + Z 2 + d 2 + Z 3
На практиці розмір заготовки (наприклад валу) визначають:
B 1 = B 6 + Z 3 + d 2 + Z 2 + d 1 + Z 1 = B 6 + Z 0
Рис 1 а. , 1 б.
В
Умови позначення:
B 1 - розмір заготовки (валу);
B 2 і B 3 - найбільший і найменший граничні розміри операції;
B 4 і B 5 - те ж, після другої операції;
B 6 і B 7 - те ж, після третьої операції;
Z 1 і d 1 - міжопераційний припуск і допуск на першу операцію;
Z 2 і d 2 - те ж, на другу операцію;
Z 3 і d 3 - те ж на третю операцію;
A 1 - розмір отвору в заготівлі;
A 2 і A 3, A 4 і A 5, A 6 і A 7 - найменші та найбільші граничні розміри отворів після першої, другої і третьої операції відповідно. Маючи на увазі те, що B 6 - це один з розмірів деталі, зазначений у кресленні. Графічне побудова...