тні новосформованого з забайкальцев Амурського кінного заводу. З 1858 року почався процес посиленого освоєння і заселення Далекого Сходу російськими переселенцями. З 1858 по 1869 року на Далекий Схід переселилося понад тридцять тисяч осіб. Тепер кожен день на Далекому Сході відзначався посиленою розробкою і вивченням місцевості. До тих пір ще ніхто так і не склав повної карти Далекого Сходу. Хоча спроби це зробити були практично у всіх першопрохідців і дослідників. Їх дослідженням в цій області перешкоджала дуже велика площа території і крайня її незаселеною. Тільки на початку сімдесятих років, завдяки спільним зусиллям і за розпорядженням особисто царя, була складена дуже приблизна карта основних заселених районів Далекого Сходу. p align="justify"> Будівництво сибірської залізниці, розпочате в 1891р. і закінчене в 1900 р. зіграло велике значення в економічному розвитку цих районів. Це особливо зміцнило позиції російської держави на Далекому Сході. На березі Тихого океану побудували місто і військово-морську базу. І щоб ні у кого не виникало сумніву, що ці землі руські, місто назвали Владивосток. До кінця шістдесятих років дев'ятнадцятого століття Далекий Схід був вже значною мірою заселений та освоєно вихідцями з Сибіру і Європейської Росії. Значні успіхи були досягнуті в Амурській області, куди спрямовувалася переважна маса переселенців і де з успіхом освоювалися родючі землі Амурської-Зейской рівнини. Вже до 1869 Амурська область стала житницею всього Далекосхідного краю і не тільки повністю забезпечувала себе хлібом та овочами, але і мала великі надлишки. br/>
Російська Америка
аляска російська америка
Відкриття Російської Америки в першій половіне18 століття було блискучим прикладом безстрашності і героїзму російських моряків-першопрохідців. У серпні 1732 Корабель В«ГавриїлВ» під командуванням підштурман Івана Федорова і геодезиста Михайла Гвоздьова вперше досяг Великої Землі, побувавши біля самого західного на американському березі мису Ніхт, так його називали індіанці. І. Федоров вперше позначив на карті обидва береги Берингової протоки, а американську сторону М. Гвоздьов назвав В«земельки КиимилатВ» - країною ескімосів. Але смерть в 1733 р. І. Федорова і страх М. Гвоздєва перед біроновскімі катівнями мало не зрадили забуттю це велике відкриття, яке до 1741 р. практично залишалося таємницею. Офіційне, але трагічне для першопрохідців відкриття В«Нової РосіїВ», саме так пропонував назвати Аляску соратник Берінга Свен Ваксель, відбулося в другій чверті XVIII ст. На початку літа 1741 в море вийшли кораблі В«Святий ПетроВ» і В«Святий ПавлоВ» під командуванням Вітуса Берінга і його помічника Олексія Чирикова. На шістнадцятий день плавання в тумані кораблі втратили один одного з виду і далі пливли самостійно. І В.Беринга і А.Чіріков досягли берегів Нового Світу. В«Святий ПавлоВ», після тривалого плавання біля берегів Аляски і Алеутських остро...