ної та міжнародної безпеки. p align="justify"> Елементи, функції та принципи національної безпеки, формуючи її зміст, призводять до розробки стратегії національної безпеки на державному рівні як системи засобів і методів контролю над зовнішніми і внутрішніми загрозами.
Відповідальність за розробку і реалізацію стратегії національної безпеки лежить на державних органах - Президентові РФ, Уряді, Раді Безпеки РФ, Федеральної Службі Безпеки, Міністерстві оборони, Міністерстві закордонних справ, Міністерстві внутрішніх справ та ін
Малюнок 1. Система національної безпеки РФ
В
Всі ці органи на основі стратегії національної безпеки виробляють локальні галузеві доктрини. Крім того, на законодавчому рівні основи національної безпеки відображені в таких нормативно-правових актах як, Федеральний Закон В«Про безпекуВ», Федеральний закон В«Про боротьбу з тероризмомВ» та ін Особливістю військово-оборонної сфери нашої держави є саме той факт, що Росія належить до держав з високим рівнем військової загрози: на її території неодноразово проходили повномасштабні військові дії, наприклад в кавказькому регіоні, і мали місце десятки терористичних актів.
2. Військова безпека: національні та міжнародні чинники
Основна роль системи забезпечення воєнної безпеки в структурах державної влади та управління полягає в тому, що дана система повинна суворо охороняти національні інтереси, цінності і цілі держави з урахуванням його політичного курсу, від різного роду загроза військового характеру. Ця охорона виконується у відповідних військових і військово-політичних формах і способах. p align="justify"> На сучасному етапі головними факторами, що впливають на військову безпеку РФ, стали внутрішні загрози, про які ми згадали в кінці попереднього розділу і зовнішні міжнародні загрози, серед яких:
- зростання військових бюджетів і гонка озброєнь, розгортання США 3-го позиційного району ПРКО в Польщі та Чехословаччини, розширення НАТО на схід, активізація міжнародного тероризму та ін;
порушення міжнародної системи забезпечення безпеки, що склалася на основі Ялтинських і Потсдамських угод;
необгрунтоване і не виправдане з точки зору міжнародного права застосування США і НАТО військової сили або загрози її застосування (війна НАТО проти Сербії, вторгнення в Ірак);
загострення геополітичного та геоекономічного суперництва, пов'язаного з перспективами розвитку, боротьби за сфери впливу і наростання конфронтації навколо нових товарних ринків і джерел паливно-енергетичної сировини;
- посилення з боку США і НАТО гуманітарного та інформаційно-комунікаційного впливу на громадську думку з метою В«селекціїВ» життєвих і ціннісних пріоритетів, розмивають російську ментальність.
У зв...