рожайних, але із зниженою загальною резистентністю культур, нові способи збирання врожаю, транспортування, зберігання та приготування кормів, густий посів, повторне вирощування культур на одній ділянці, нераціональне зрошення, сівши в ранні терміни, неправильне застосування отрутохімікатів.  
 В організм людини мікотоксини можуть потрапити з продуктами харчування рослинного походження, а також з продуктами тваринництва. Щоб уникнути потрапляння мікотоксинів в організм тварини і людини в концентраціях, що можуть завдати шкоди їх здоров'ю, у ряді країн встановлено гранично допустимі кількості (ГДК) деяких токсинів в кормах для тварин та окремих продуктах харчування. br/> 
 
  1. Збудник стахіботріотоксикозу  
   Сапрофітні гриб стахіботріс альтернанса  (Stachibotrys alternans)  широко поширений в природі, виділений в різних країнах. Відноситься до недосконалим грибам Fungi imperfecti, клас Deuteriomycetes, порядок Moniliales, сімейство Dematiaceae, до роду Stachibotrys, вид Stachibotrys alternans.  span> 
  Існують як токсичні (Stachibotrys alternans var. Jateli), так і нетоксичні форми (Stachibotrys alternans var. Atoxica). 
				
				
				
				
			  Викликає широко поширене захворювання коней, великої рогатої худоби та інших тварин. Вперше етіологічнезначення гриба в хвороби коней було встановлено в 1938 році колективом учених Інституту мікробіології Академії наук УРСР під керівництвом В.Г. Дроботько К.І. Вертинського. Захворювання отримало назву стахіботріотоксикозу .  Винуватець захворювання гриб S. Alternans був вперше відкритий П.Д. Ятель (1937-1938 рр..). 
  Ще до з'ясування етіологічного значення Stachibotrys alternans Пономаренко вивчені клінічні та патологоанатомічні ознаки захворювання і встановлена ​​приналежність його до окремої нозологічної одиниці, яка не відомої до того часу в науці. Експериментальний токсикоз на різних тварин відтворили: П.Д. Ятель, С.П. Ашкелон, Н.Є. Корнєєв та ін культурально-морфологічні властивості гриба вивчили Н.А. Наумов, С.М. Бакай, В.Т. Панасенко та ін Особливу увагу заслуговує робота А.М. Курапова, детально розробив лабораторно-клінічну діагностику хвороби. Ці роботи дозволили ближче підійти до питань патогенезу. 
  Захворювання зазначалося на Україні в 1931 р. У 1937-1940 рр.. спостерігалося в районах Поволжя Східної Сибіру, ​​центральної смуги СРСР, Молдови, Румунії, Польщі, Словаччини, Угорщини. 
   стахіботріотоксикозу (Stachybotryotoxiecosis) -  гостро-, рідше подостропротекающій Мікотоксикози сільськогосподарських тварин, що виникає при поїданні недо...