/p>
При написанні роботи використані загальнонаукові принципи наукового пізнання, серед яких виділяються принципи історизму, об'єктивності, багатофакторності, системності.
Їх застосування базується на залученні загальнонаукового логічного методу, складовими якого є аналіз, синтез, індукція, дедукція, а також спеціально-історичних методів: порівняльно-історичного, ретроспективного, проблемно-хронологічного, системного аналізу. p>
Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, чотирьох підрозділів, висновків, списку використаної літератури. p align="justify"> 1. ПРОБЛЕМА В«ОСЬОВОГОВ» ЧАСУ В КОНЦЕПЦІЇ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ КУЛЬТУР К. ЯСПЕРСА
1.1 Історичні етапи розвитку культур
Для розуміння концепції К. Ясперса необхідно пам'ятати, що він був представником екзистенціалістською філософії. Він вважав, що для розуміння цілей і завдань культури емпіричні і інтелектуальні методу не годяться. Наука занадто раціональна для осягнення потойбічного. Прорив в потойбічне справжню реальність пов'язаний у Ясперса з В«прикордонними ситуаціямиВ». Перебуваючи в цих ситуаціях, людина змушена робити вибір, який має вирішальне значення для його долі. На думку Ясперса, подібні ситуації властиві також історії та культурі. p align="justify"> Звернемося тепер до однієї з ключових формулювань К. Ясперса, в якій виражена сама суть його підходу до періодизації та типології культури.
Він стверджує, що людство чотири рази як би відправляється від нової основи.
Малюючи схему світової історії, К. Ясперс виділяє чотири гетерогенних періоди: В«ПрометеївськаВ» епоха, епоха "великих культур давниниВ», епоха В«духовної основи людської буттяВ» (В«осьовий часВ») і епоха В«розвитку техніки В»:В« Людина чотири рази як би відправляється від нової основи. Спочатку від доісторії, від ледь доступною нашому осягнення прометеївської епохи (виникнення мови, знарядь праці, вміння користуватися вогнем), коли він тільки стає людиною. У другому випадку від виникнення великих культур давнини. У третьому - від осьового часу, коли повністю формується справжній чоловік у його духовної відкритості світу. У четвертому - від науково-технічної епохи, чиє перетворює вплив ми відчуваємо на собі В»
Прометеївська епоха становить, згідно Ясперса, доисторию людства, власне історія почалася лише близько 5000 р. до н.е. У доісторичну епоху відбувалося В«становлення основних конститутивних властивостей людського буттяВ», формування людини В«як виду з усіма його звичними схильностями і властивостями,В» закладався фундамент людського буття, його сушностная основа. До цього, по суті справи, В«докультурниеВ» періоду відноситься В«перше становлення людиниВ». Відповідаючи на питання, що ж стало істотним у перетворенні доісторичної людини в людину культури, Ясперс виділяє В...