rs serta, hora inserta ​​span> ( В«Самое певне у житті-смерть, саме невизначене її годинуВ»). [1С.503]. І дійсно всі ми знаємо. що смерть неминуча, але загадка смерті, кошмар смертного кінця, що вінчає людське життя, завжди переслідує людини, здається незбагненним. Останнім часом вчені різних напрямків об'єднали свої зусилля для того, щоб виробити певну точку до феномену смерті, схиляючись до підтримки існуючої з давніх часів теорії про посмертне відродження людини, про існування душі за порогом часу і простору. Релігія давно вже ствердно відповіла на питання про те, що життя продовжується і за її порогом. Наука ж категорично це заперечувала. Але багато вчених збирали свідчення про те, що у Всесвіті життя, а не смерть є головним елементом. З'явилися гіпотези про існування паралельних світів, світів, що існують над нашим і серед нашого світу. Справа в тому, що до цих пір людське свідомість не розглядалося як складова частина картини фізичного світу. Але зараз з'явилися твердження, що ті, хто перетнув поріг, продовжує існувати й мешкають на більш високому рівні, ніж ми, і їх знання ширше наших. Вчені визнали існування душі, якоїсь сутності, субстанції, званої як завгодно-духом, інформаційним полем, тонкою енергією,-яка не вмирає разом з тілом, а здатна переходити в інший стан, іншу енергію.
Як видно, проблема людини, її життя і смерті протягом багатьох століть приковувала до себе увагу мислителів. Люди намагалися осягнути таємницю людського буття, вирішити одвічні питання: що таке життя? Коли і чому на нашій планеті з'явилися перші живі організми? Як продовжити життя? Питання про загадку виникнення життя природно, тягне за собою питання про сенс смерті. Що є смерть? Торжество біологічної еволюції або плата за досконалість? Чи здатна людина запобігти смерті і стати безсмертним? І нарешті: що ж панує в нашому світі - життя або смерть. Спроба відповісти на ці серйозні питання зроблена мною в цій роботі. p align="justify"> Ступінь розробленості проблеми:
З моменту появи світу і зародження життя на землі вчені, мислителі, художники, письменники, все людство і кожен з нас окремо думали і думають донині над проблемою смерті, намагаючись вирішити питання пов'язані з її таємницями . Платон, Аристотель, Епікур і Шопенгауер, Ніцше, Фрейд, Юнг і Адлер. [28] Неможливо тут викласти повний список психологів, філософів, медиків та ін, а також їх поглядів щодо феномену смерті. Деякі з них будуть викладені нами нижче. p align="justify"> Тут же хотілося б затриматися на роботах Р. Моуді В«Життя після смертіВ» [20] і Елізабет Кюблер-Росс В«Про смерть і вмиранняВ» [16]. Обидва є лікарями займаються феноменом смерті. Тільки Р. Моуді працював з випадками, які чітко можна розділити на 3 категорії:
В· Досвід людей, яких лікарі вважали або оголосили клінічно мертвими і які були реанімова...