ує текст во время его підготовкі до друку для випуску в радіо-та телеефір; керівник видання, Який Затверджує его Зміст [5].
У словнику іншомовних слів, Укладач Якого є Л. Пустовіт, Тлумачення є аналогічнім попередня, однак тут сферу роботи редактора тут звужено до виправлення якогось тексту чи рукопису [9].
Український вчений-видавець М. Тимошик подає таке Тлумачення Поняття «редактор»: основний творчий працівник у відавніцтві, Який безпосередно відповідає за редагованій оригінал, его структурний, інформатівній, науковий и мовностілістічній рівень; Завдання его є професійно «провести» Доручення Йому оригінал всіма етап редакційно-видавничого процеса - від Редагування АВТОРСЬКОГО орігіналу до перевтілення его в конкретний вид видавничої ПРОДУКЦІЇ та випуску в світ [12].
З. Партико у своєму «Загальна редагуванні» пише, что редактор - це працівник ЗМІ, Який здійснює Редагування ПОВІДОМЛЕННЯ [7].
Отже, як Бачимо, Тлумачення є схожими: деякі більш повні, в других інформація подана в більш Стислий вігляді, одне визначення удосконалення годиною, Інше - початкова, альо воно теж має право на Існування.
Як слово «редактор» попал в нашу мову? У «Етимологічний словник російської мови» М. Фасмера вказано, что слово «редактор» Прийшла до нас з польської (redaktor) або німецької (Redaktor) мови, а Вже туди це слово попал з латинської (redactor) [13].
Однак в «Етімологічному словнику української мови», Укладення О. Мельничуком вказано, что слово «редактор» запозичення з французької мови, Яке туди попал від латинську redactus «упорядкованій» або ж від redigo «відганяю, направляю , Обертана »[4].
Існують Твердження, что слово «редактор» пішло від поєднання префікса re-(red-) та латинську дієслова ago «роблю, дію».
Що зумов з'явиться цього терміна? Різну Ефективність впліву Повідомлень люди відчувалі здавна, ще в дописемної Период. Наприклад, в Українському мовленні є таке повчання: «Говори не так, Щоби тобі могли зрозуміті, а говори так, Щоби тобі не могли не зрозуміті». З з'явиться пісемності стала актуальною й проблема Редагування. Автори повінні булі дбати про ті, щоб їх твір БУВ зрозумілім читачам як зараз, так и через сотню років. Таким чином вінікло Поняття «нормалізація». Автори начали користуватись одними й Тімі ж нормами, однаково позначали літері. Дерло редакторами були Хранителі Олександрійської бібліотеки, заснованої на качану ІІІ ст. до н. е.. До їх обов язків належало виправлення и коментування зібраніх текстів. У ІІ ст. до н.е. в латінській мові виник Термін «редагування», что означає «упорядкування». З того годині и з явився Термін «редактор».
Однак в Україні редакторів спочатку називаєся справника. У їхні обов язки входило звіряті перепісані копії з орігіналамі книг. У XVII ст. у друкарні Києво-Печерської лаври їх називаєся «столпоправітелямі», а у Львівскій братській школі - «дозорцею» [7].
ПРОТЯГ багатьох років, починаючі з дерло кроків культурної революції, склалось Враження про редактора як про помічника (чі даже вихователя) автора, працівника ідеологічної сфери, Який має контролюваті Авторська працю [11].
У шкірно ЕПОХА в Кожній Країні в Поняття «редактор» вкладався свой Певний сенс. У даного дослідженні на прикладах доведено,...