сть великої зони нерекомендовані роботи. При знаходженні гідроагрегату в цій зоні робота турбіни супроводжується сильними гідравлічними ударами у проточній частини і значними шумами.
Зона не рекомендованої роботи поділяє дві зони, в яких робота гідроагрегату дозволена; таким чином, при істотній зміні потужності гідроагрегат кожен раз змушений проходити зону не рекомендованої роботи. Автоматична система управління потужністю станції передбачав неприпустимість роботи гідроагрегатів в зоні, не рекомендованої до роботи, але ніяк не обмежував кількість переходів гідроагрегатів через дану зону.
В акті з прийняття гідровузла в експлуатацію, датованому 2000 роком, відзначалася необхідність заміни робочих коліс гідротурбін. У ході експлуатації гідроагрегату його вібраційний стан поступово погіршувався і в кінці червня 2009 року перейшло допустимий рівень. Погіршення продовжилося і в подальшому; так, до 8:00 17 серпня 2009 амплітуда вібрації підшипника кришки турбіни становила 600 мкм при максимально допустимих 160 мкм; в 8:13, безпосередньо перед аварією вона зросла до 840 мкм.
Гидроагрегат № 2 в момент аварії перебував під управлінням автоматичної системи регулювання потужності, в 8:12 відбувалося зниження його потужності. При вході гідроагрегату в зону, не рекомендовану до роботи, стався обрив шпильок кришки турбіни. Руйнування значної частини з 80 шпильок сталося внаслідок втомних явищ; на шести шпильках до моменту аварії були відсутні гайки - ймовірно, внаслідок самораскручіванія в результаті вібрації. Під впливом тиску води в гідроагрегаті ротор гідроагрегату з кришкою турбіни і верхньої хрестовиною почав рух вгору, і, внаслідок розгерметизації, вода почала заповнювати обсяг шахти турбіни, впливаючи на елементи генератора.
Через звільнилася шахту гідроагрегату вода почала надходити в машинний зал станції. Автоматичні системи управління гідроагрегатів, що зупиняють їх у разі нештатних ситуацій, могли функціонувати лише за наявності електроживлення, але в умовах затоплення машинного залу і масового замикання електроустаткування енергопостачання самої станції було втрачено дуже швидко, і автоматика встигла зупинити тільки один гідроагрегат - № 5. p>
Надходження води в машинний зал станції тривало аж до ручного закриття персоналом станції аварійних затворів з гребеня греблі, яке було завершено до 9.30
Аналіз збитку при аварії
В результаті аварії загинуло 75 осіб, постраждало 13 осіб, обладнанню та приміщень станції завдано серйозної шкоди. Робота станції з виробництва електроенергії припинена. Наслідки аварії відбилися на екологічній обстановці акваторії, прилеглої до ГЕС, на соціальній та економічній сферах регіону.
Витрати:
. Соціальні расходи.Компаніей «РусГідро» були здійснені виплати в розмірі 1 млн рублів сім'ї кожного загиблого, окремо виплачений двомісячний заробіток загиблих і виділено кошти на організацію похорону. Ті, що вижили, але постраждалі при аварії отримали одноразові виплати у розмірі від 50 до 150 тис. рублів залежно від тяжкості ушкоджень. У загальній складності на соціальні програми допомоги компанією було виділено 185 млн рублів .. Родині кожного загиблого була видана компенсація у розмірі 1,1 млн рублів додатково від федерального бюджета.В рамках власної благодій...