Толстой вважали, що виховувати почуття патріотизму можна починаючи з дошкільного віку. Центральною ідеєю виховання була ідея народності. Ця теорія грунтувалася на філософської концепції про конкретно-чуттєвої природі патріотизму [1, с. 86].
Патріотичне виховання - систематична і цілеспрямована діяльність органів державної влади, соціальних інститутів, громадських об'єднань щодо формування у громадян почуття любові до Батьківщини, причетності до його долі, відповідальності за його стан і розвиток. Патріотичне виховання включає в себе напрямки військово-патріотичного, громадянського, духовно-морального та історико-краєзнавчого виховання.
У педагогіці патріотизм виступає як моральна якість людини, яке включає в себе потребу віддано служити своїй батьківщині, виявляти до неї почуття любові і вірності, усвідомлювати і переживати її велич і славу, свій духовний зв'язок з нею, прагнути берегти її честь і гідність, практичними справами зміцнювати могутність і незалежність.
У поняття патріотизму входять когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти, які реалізуються у сфері соціуму і природи. При цьому для дошкільнят провідним є емоційний компонент. Когнітивний компонент «забезпечує» зміст, а поведінковий виконує перевірочної-діагностичну функцію [17].
Патріотичне почуття за своєю природою багатогранно, воно об'єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну з сторін для отримання єдиного результату [1, c. 87].
Почуття патріотизму, яке виражається, перш за все, в прихильності до рідних місць, малій батьківщині, відомо з давніх часів. З розвитком держави патріотизм наповнився політичним змістом, став ув'язуватися з вимогою прояви стійкості і мужності у війнах, у відстоюванні інтересів Вітчизни, а з поглибленням соціальних антагонізмів - придбав класовий зміст, коли інтереси класів були важливіші інтересів Батьківщини.
Аналізуючи поняття «патріотизм» в різних джерелах, можна сказати, що поряд з відмінностями тут присутні подібності, за допомогою яких можна вивести таке визначення поняття «патріотизму» - любов і відданість Вітчизні; повага до культури і кращим національним традиціям; свідомість громадянської відповідальності за долю Вітчизни; готовність захищати інтереси Батьківщини. Можна зробити висновок, що при всіх соціально-політичних державних системах це визначення патріотизму є оптимальним [2].
1.2 Основи формування почуття громадянськості
Сучасна політична та економічна ситуація, що складається в Росії, об'єктивно висунула на перший план проблему формування громадянського суспільства, без якого неможливе існування істинно демократичної держави. У той же час, не можна говорити про громадянське суспільство поза контекстом формування громадянськості людей, які повинні усвідомлювати себе самостійними членами цього товариства, наділеними певними правами і свободами і, в той же час, що несуть відповідальність перед суспільством за свої дії і вчинки. Тим більше це положення відноситься до вчителів і педагогічним колективам, який виконує виховні та освітні завдання.
Проблема громадянського та патріотичного виховання займала і по праву займає одне з важливих місць в загальній тематиці педагогічних дос...