тавши кріпаком свого власного батька.
Відставній військовий Іван Костомаров уже в Похил віці звертаючись Собі в дружини українську дівчину Тетяни Петрівну Мільнікову ї відправів ее до Москви для навчання в приватному пансіоні - з наміром потім Із нею одружітіся. Обвінчаліся бацьки Миколи Костомарова у вересні 1817 року, Вже после народження сина.
Раптового смерть батька (14 липня 1828 р.) поставила его батьківщину в скрутно юридичне становище. Народжений поза шлюбом, Микола Костомаров як Кріпак батька у спадок переходив тепер его найближче родичам - Ровнєвім, Які були: Не проти відвесті душу, знущаючись над паничем.
Тоді Ровнєві запропонувалі Тетяні Петрівні за 14 тисяч десятин родючої землі Вдовіну частко - 50 тис.. карбованців асігнаціямі, а такоже волю сінові, вона погода без зволікань.
залиша Із Дуже скромно статки, мати перевела Миколу з московського пансіону до пансіону у Воронежі, Ближче до домівки. Навчання в ньом обходилося Дешевше, альо рівень викладання БУВ Дуже низько, и хлопчик Ледь вісіджував нудні уроки, Які практично Нічого Йому не давали. За «витівки» ВІН БУВ відрахованій з цього пансіону и перейшов до Воронезької гімназії.
За закінченню гімназії в 1833 году у віці шістнадцяті років Микола Костомаров вступивши на історико - філологічній факультет Харківського УНІВЕРСИТЕТУ, Який Закінчив у 1837-му.
в університеті Костомаров Вивчай Стародавні ї Нові мови (французьку, італійську, латину), цікавівся античними Історією, німецькою філософією и новою французькою літературою, учив Грат на фортепіано, пробував писати вірші. Зближеними з гуртка українських романтіків Харківського УНІВЕРСИТЕТУ Незабаром Визначи его захоплення Переважно фольклором и Козацька минулим України. Тісно спілкувався з такими Яскраве особіст в науці, як А. Бекетов, П. Гулак-Артемовський, І. Срезневській.
Величезне Вплив на студента справивши професор всесвітньої истории М.М.Лунін. Так остаточно визначився вибір Костомарова - історія. ВІН полюбивши ее над усе, Із запалом порінув у читання історічніх книг.
У 1837 р., успішно склавші міжнародні по за програмою на ступінь кандидата, Костомаров закінчує університет. ВІН решил спробуваті собі у військовій деле, вступивши юнкером до Кінбурнського драгунського полку в Острогозького. Тут розміщувався Дуже багато архів повітового суду з давнімі справами КОЛІШНИЙ козацького полку. Тож вместо Вивчення військовіх артікулів Костомаров з захопленості працює над перщоджереламі. У Острозьку з явився задум Написати «Історію Слобідської України», альо здійсніті его НЕ удалось.
Микола Костомаров полішає військову службу и цілковито віддається історіографії. Восени 1837 року ВІН повертається до Харкова. Окрім зайняти наукою Костомаров мусів ПРОТЯГ 1842 - 1843 рр. працювати дер службовців (інспектор студентов у Харківському універсітеті), для того щоб мати додаткові засоби для життя. 13 січня 1844 року, ЗАХИСТ дісертацію «Про історичне Значення російської народної поезії», здобуває ступінь магістра.
травня 1846 року на засіданні Вченої Заради Київського університету Костомаров одностайно Обраний пекло юнкт-професором кафедри російської истории.
Напрікінці 1845 - на качану 1846 р. разом з однодумцями Микола Костомаров наважівся ...
