важелем регулювання додаткових надходжень до бюджету, а й виконує деяку соціальну функцію, оскільки величина його безпосередньо залежить від вартості оподатковуваного майна, що служить економічної захистом для малозабезпечених громадян.
Податок на майно має дуже давню історію. Він був відомий ще в Римській імперії і державах Стародавній Візантії. У Європі до пізнього середньовіччя податок на майно був однією з основних форм оподаткування, оподаткуванню податком на майно піддавалася власність, що знаходилася на земельних ділянках і грошова власність, а також майно, отримане в дар або в спадщину.
За часів Радянського Союзу житлові приміщення перебували у власності держави, тому обкладання майна податком було виключено. Лише з початку 90-х років в результаті проведеної податкової реформи і виключення монополії держави щодо житлової сфери, виникло питання оподаткування житла та іншого майна громадян. У результаті розв'язання процедури приватизації житла все більшу кількість громадян стало набувати у приватну власність житлові приміщення. Однак, в зв'язку з придбанням нерухомості у власність, громадяни не тільки набувають право власності, - у них виникає ще й обов'язок по сплаті податку.
Вперше в Російській Федерації Закон про податки на майно фізичних осіб був введений 9 Грудень 1991 за номером № 2003-1, потім неодноразово коректувався прийняттям наступних законодавчих актів на федеральному рівні:
Закон РФ від 22.12.1992 № 4178-1;
Федеральний закон від 11.08.1994 № 25-ФЗ (доповнені ст.4 В«Пільги по податкахВ», ст.5 В«Порядок обчислення та сплати податків В»);
Федеральний закон від 27.01.1995 № 10-ФЗ (доповнені ст.4 В«Пільги по податкахВ»);
Федеральний закон від 17.07.1999 № 168-ФЗ (змінені ст.1 В«Платники податківВ», ст.2 В«Об'єкти оподаткування В», ст.3В« Ставки податку В», доповнені ст.4В« Пільги по податках В», ст.5 В«Порядок обчислення і сплати податківВ»),
Федеральний закон від 24.07.2002 № 110-ФЗ (змінені ст.2 В«Об'єкти оподаткуванняВ», ст.3 В«Ставки податкуВ», ст.4 В«Пільги по податкахВ», ст.5 В«Порядок обчислення і сплати податківВ»),
Федеральний закон від 22.08.2004 № 122-ФЗ (змінена ст.4 В«Пільги по податкахВ»),
Федеральний закон від 05.04.2009 № 45-ФЗ (змінена ст.4 В«Пільги по податкахВ»),
Федеральний закон від 28.11.2009 № 283-ФЗ (змінені ст.1 В«Платники податківВ», ст.2 В«Об'єкти оподаткування В», ст.3В« Ставки податку В») [4].
У найближчі роки Міністерство Фінансів Російської Федерації планує ввести спрощену систему оподаткування з податку на майно за допомогою введення податку на нерухомість, який об'єднає податок на майно фізичних осіб, податок на майно організацій і земельний податок.
2. ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ, ОБ'ЄКТИ ОПОДАТКУВАННЯ
Відповідно до чинним податковим законодавством Російської Федерації платниками податку на майно фізичних осіб визнаються фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати відповідний податок. Обов'язок сплати податку на майно виникає у фізичної особи в тому випадку, якщо він є власником майна, яке визнається об'єктом оподаткування.
Якщо визнане об'єктом оподаткування майно перебуває у спільній частковій власності та належить кільком власникам (фізичним особам, або одночасно фізичним та юридичним особам), то кожен з власників майна (фізичних та юридичних осіб) визнається платником податку щодо цього майна пропорційно частці в цьому майні. Якщо визнане об'єктом оподаткування майно знаходиться у спільній сумісній власності кількох власників - фізичних осіб, то вони несуть рівну відповідальність за виконання податкового зобов'язання. Платником податку в даному випадку може бути одна з цих осіб, визначається за угодою між ними, яке носить заявний характер [4].
Платник податку на майно фізичних осіб зобов'язаний самостійно виконати обов'язок по сплаті податку в строк. Він також має право виконати обов'язок по сплаті податку достроково. p> Невиконання або неналежне виконання платником податку обов'язку по сплаті податку на майно фізичних осіб у термін є підставою для застосування до платнику податків з боку податкових органів заходів примусового виконання обов'язку щодо сплати податку, податкові органи звертаються до суду з позовом про стягнення податку. З платника податків - фізичної особи сума заборгованості з податку на майно фізичних осіб стягується за рахунок належного фізичній особі майна в межах суми, зазначеної у вимозі про сплату податку на майно фізичних осіб [3].
Об'єктами оподаткування з податку на майно фізичних осіб визнаються такі види майна, перебувають у власності фізичних осіб:
житлові будинку,
квартири,
дачі,
гаражі,
інші будови, споруди і приміщення,
частки у праві спільної часткової чи спільної сумісної власності на зазначене майно [4].
Пр...