комплексу причинно-наслідкових взаємозв'язків найважливіших показників кінцевих результатів діяльності підприємства.
Для вирішення даної задачі, використовується інструмент, званий «межею беззбитковості».
«Межа беззбитковості» - це основна фінансова мета, до якої прагне новий бізнес на початку свого існування.
У процесі визначення «межі беззбитковості» вирішуються такі основні завдання:
розраховується обсяг реалізації, при якому забезпечується повне покриття витрат підприємства;
обчислюється обсяг реалізації, що забезпечує, за інших рівних умов, отримання необхідної підприємству суми прибутку;
дається оцінка обсягу реалізації, при якому підприємство може бути конкурентоспроможним на ринку, тобто розрахунок зони (поля) безпеки.
Як вважає, Шеремет А.Д. основними етапами визначення точки безпеки є:
збір, підготовка та обробка вихідної інформації відповідно до умов аналізу співвідношення обсягу виробництва (реалізації) продукції з витратами і прибутком;
розрахунок постійних і змінних витрат, рівня беззбитковості та зони безпеки;
обгрунтування обсягу реалізації, необхідного для забезпечення планованої суми прибутку [10].
.2 Графічна модель та математичні методи оцінки «межі беззбитковості»
беззбитковість мале підприємництво
Точка беззбитковості - це мінімальний обсяг виробництва і реалізації продукції, при якому витрати будуть компенсовані доходами, а при виробництві та реалізації кожної наступної одиниці продукції підприємство починає отримувати прибуток.
Графічно побудова точки беззбитковості здійснюється за такими етапами:
. Будуються осі системи координат.
Вводяться позначення:
вісь абсцис - Оп, обсяг виробництва (шт.);
вісь ординат - дві осі: перша позначається З, «Витрати» (тис. крб.); другий позначається Д, «Дохід» (тис. крб.);
початок координат - «0».
Відкладаються чисельні інтервали по осях. Числа підписуються на графіку.
. На осі «Витрати» знаходиться чисельне значення, відповідне величиною постійних витрат. Підписується відповідна цифра і будується пряма постійних витрат (паралельно осі «Обсяг виробництва»).
. Будується пряма змінних витрат. Пряма виходить з початку системи координат. Для побудови точок змінних витрат, величина змінних витрат послідовно множиться на кожну з позначених на графіку величин обсягу виробництва. Отримані величини відкладаються по осі «Витрати».
Від точок на осі «Обсяг виробництва» і відповідних їм розрахованих і побудованих на осі «Витрати» будуються перпендикуляри, на перетині яких отримуємо точки графіка умовно-змінних витрат. Побудована пряма підписується «Змінні витрати».
. Будується пряма сумарних витрат. Для цього при відомому обсязі виробництва складаються величини постійних і змінних витрат, відповідних даному обсягом виробництва, отримана величина відкладається на осі «Витрати», а потім знаходиться точка графіка постійних витрат.
. Будуєть...