Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Курська битва. Історичне значення битви

Реферат Курська битва. Історичне значення битви





ад 2000 літаків. Важливе місце в задумі противника відводилося застосуванню нової бойової техніки-танків В«ТигрВ» і В«ПантераВ», а також нових літаків (винищувачів В«Фокке-Вульф-190АВ» і штурмовиків В«Хеншель-129В»).

Що почався 5 липня 1943 наступу німецько-фашистських військ проти північного і південного фасов Курського виступу радянське командування протиставило міцну активну оборону. Противник, завдавали ударів на Курск з півночі, був зупинений через чотири дні. Йому вдалося вклинитися в оборону радянських військ на 10 - 12 км. Угрупування, що наступала на Курськ і з півдня, просунулася на 35 км, але мети не досягла. p> 12 липня радянські війська, вимотавши противника, перейшли в контрнаступ. Цього дня в районі залізничної станції Прохорівка відбулося найбільше зустрічна танкова битва другої світової війни (до 1200 танків і самохідних гармат з обох сторін). Розвиваючи наступ, радянські сухопутні війська, підтримані з повітря ударами сил 2-й і 17-ї повітряних армій, а так само авіацією дальньої дії, до 23 серпня відкинули противника на захід на 140 - 150 км, звільнили Орел, Бєлгород і Харків.

Вермахт втратив в Курській битві 30 добірних дивізій, у тому числі 7 танкових, понад 500 тис. солдатів і офіцерів, 1,5 тис. танків, понад 3,7 тис. літаків, 3 тис. гармат. Співвідношення сил на фронті різко змінилося на користь Червоної Армії, що забезпечило їй сприятливі умови для розгортання спільного стратегічного наступу.


1.1 Оборонні дії (5 - 12 липень 1943 р.)

Розкривши наступальний задум німецько-фашистського командування, Ставка ВГК вирішила навмисною обороною вимотати і знекровити ударні угруповання ворога, а потім рішучим контрнаступом завершити їх повний розгром. Оборона Курського виступу покладалася на війська Центрального і Воронезького фронтів. Обидва фронту нараховували більше 1,3 млн. чоловік, до 20 тис. гармат і мінометів, понад 3300 танків і САУ, 2650 літаків. Війська Центрального фронти (48, 13, 70, 65, 60-а загальновійськові армії, 2-а танкова армія, 16-а повітряна армія, 9-й і 19-й окремий танкові корпуси) під командуванням генерала К. К. Рокоссовського повинні були відбити наступ противника з боку Орла. Перед Воронезьким фронтом (38, 40, 6 і 7-а гвардійська, 69-а армії, 1-а танкова армія, 2-а повітряна армія, 35-й гвардійський стрілецький корпус, 5-й і 2-й гвардійські танкові корпусу), яким командував генерал М. Ф. Ватутін, ставилося завдання відобразити наступ В»супротивника з боку Бєлгорода. У тилу Курського виступу був розгорнуть Степовий ВО (з 9 липня - Степовий фронт: 4-та і 5-та гвардійські, 27, 47, 53-тя армії, 5-а гвардійська танкова армія, 5-а повітряна армія, 1 стрілецький, 3 танкових, 3 моторизованих, 3 кавалерійських корпуси), що був стратегічним резервом Ставки ВГК.

Війська противника: на орловсько-курському напрямку - 9-а і 2-а армії групи армій В«ЦентрВ» (50 дивізій, в т.ч. 16 танкових і 10 моторизованих) командувач - генерал-фельдмаршал Г.Клюге. На белгородско-курському напрямку - 4-а танкова армія і оперативна група В«КемпфВ» групи армій В«ПівденьВ» (командувач - генерал-фельдмаршал Е.Манштейн).

Малоархангельск і Гнилець. Тому він вирішив зосередити основні сили фронту на правому крилі. Рішуче масування сил і засобів на напрямку очікуваного удару супротивника дозволило створити в смузі 13-й армії (32 км) високі щільності - 94 знаряддя і міномети, з них більше 30 знарядь протитанкової артилерії, і близько 9 танків на 1 км фронту.

Командувач Воронезьким фронтом визначив, що наступ противника може бути у напрямках Бєлгород, Обоянь; Білгород, Короча; Вовчанськ, Новий Оскол. Тому основні сили було вирішено зосередити в центрі і на лівому крилі фронту. На відміну від Центрального фронту армії першого ешелону отримали широкі смуги оборони. Однак і тут, в смузі 6-й і 7-ї гвардійських армій, щільність протитанкової артилерії склала 15,6 знаряддя на 1 км фронту, а з урахуванням коштів, розташованих у другому ешелоні фронту, ~ до 30 гармат на 1 км фронту.

На нараді, що відбулася 1 липня, Гітлер повідомив своє остаточне рішення - розпочати операцію В«ЦитадельВ» 5 липня. У наступному незабаром після наради наказі Гітлер, звертаючись до командирів, віщав: В«Поразка, яку потерпить Росія в результаті цього наступу,В» повинно вирвати на найближчий час ініціативу у радянського керівництва, якщо взагалі не зробить вирішального впливу на подальший хід подій.

На підставі даних нашої розвідки і показань полонених було встановлено, що наступ ворога розпочнеться 5 липня. Рано вранці цього дня на Воронезькому і центральному фронтах була проведена спланована у фронтах і арміях артилерійська контрпідготовка. В результаті її вдалося на 1,5 - 2 години затримати наступ противника і дещо послабити його початковий удар.


1.2 Запеклі бої

Вранці 5 липня орловська угруповання противника під прикриттям вогню артилерії та за підтримки авіації перейшла в наступ, завдаючи го...


Назад | сторінка 2 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Ухвалення рішення командиром батальйону на перехід в наступ на обороняється ...
  • Реферат на тему: Командуючим 1-му Українським (Воронезького) фронтом генерал армії М.Ф. Ват ...
  • Реферат на тему: Контрнаступ і загальний наступ радянських військ під Москвою. Підсумки та ...
  • Реферат на тему: Порівняльний аналіз стратегії командування Червоної армії і вермахту в камп ...
  • Реферат на тему: Експлуатація і принципова схема фронту зливу залізничної станції "Вант ...